Мене ледь не вбив звичайний бродячий кіт, а свекруха цьому посприяла

Мої малі постійно щось вигадують. Коли я народжувала близнюків хлопців я просто уяви не мала, що це все буде настільки цікаво і важко одночасно. Ні, я звісно розумію, що це мої діти і все таке, але іноді мені здається що це не діти а чорти в шортах і з м’ячем. Я наче і виховувала їх нормально, і чоловік допомагав, пояснював і все таке.

Діло було ранньою весною. Ще після Нового Року мої почали клянчити у мене кота. Я звісно відмовила, але на свою дурість причину не сказала.

Додала масла в вогонь моя свекруха. Діти б собі поплакали і перестали, але ні,треба було почати мене вмовляти. Саме тоді і почалися в мене проблеми зі здоров’ям. Я все думала що це на нервовому фоні. А виявилося що це постаралися мої дітки.

Одного разу я прийшла з роботи додому і виявила що в будинку надто тихо, не розкидані іграшки, а діти в своїй кімнаті чимось зайняті. Моєму щастю не було меж, хоча б тому, що в той вечір я дуже погано себе почувала.

Що ж, ми повечеряли і порозходилися по кімнатам. На ранок в мене опухло пів обличчя, неначе ніч я не спала а пила десь на лавці разом з безхатьками. Я відразу поїхала до лікаря. Він сказав, що дуже схоже на алергію, але ще нічого навіть не цвіло, на що могла бути алергія. Я вилаялась про себе, купила ті ліки що мені приписали і поїхала на роботу, добре що найближчий тиждень у дітей канікули в школі, бо я працювала вчителем і бузгалтером і мені не доведеться сильно контактувати з людьми.

На роботі наче трішки і відпустило, тому додому їхала більше менш нормально, обличчя майже відновилося до звичного стану.

Але вдома те ж саме повторилося. Наступного дня в мне було надто багато роботи, тому я не змогла відлежатися, на роботі знову полегшало. В голові я перебирала варіанти що нового я могла купити і принести в будинок, адже просто так алергія не з’явилась би ніколи. Але нічого на спадало на думку.

На наступний день стало ще гірше. Я почала задихатися. Реал но мені важко було дихати, і коли я прийшла були дітей в їх кімнату, то просто втратила свідомість. Про кинулася в лікарні, біля мене налякані діти та свекруха, не зрозуміла що вона тут робить.

Мене виписали, приїзджаю додому, вже легше дихається. Але дивлюся чомусь в дитячій так підозріло чисто. В цілому, вивела своїх поганців на чисту воду. Ба уся їм кота подарувала, а вони вирішили мені його не показувати, щоб не сварила. Але є в людини розум, вона ж знає що я алергік. Ледь не вбила мене тим котом, здавалась би дріб’язок.