Мені ще не було 21 року, як батько вигнав мене з дому, щоб я домігся всього сам. У 25 років я зняв свій перший склад і прогорів. До 28 років розплатився з усіма боргами. Тепер мені 42 роки, я успішний але нещасний

Не покидайте зону комфорту. На те вона і зона комфорту!

До 42 років у мене вже була своя компанія з продажу автомобільних шин, а також великий склад з продажу лакофарбових матеріалів. Але все ось це з’явилося не завдяки, а всупереч.

До 21 року батько мене буквально вигнав з дому, давши грошей рівно стільки, скільки б вистачило на знімання житла на один місяць. Я тоді був такий злий на нього!

Майже три місяці не спілкувався з ним. За добу знайшов найдешевше житло з клопами і тарганами. Ще за півдня знайшов свою першу роботу.

У 25 років я зняв свій перший склад і прогорів. До 28 років розплатився з усіма боргами.

У 30 років знову зняв склад, але на пару з другом. Мало не прогоріли. Друг наполіг на тому, щоб я викупив його частку. Довелося викупити.

У 32 роки мене хитро кинув постачальник. Кинув дуже сильно. Суди не допомогли, а тільки витягли з кишені останні заощадження.

У 36 років вдалося налагодити бізнес так, щоб все працювало мов годинник.

Уже в 36 років я був повністю сивий (через нерви) і з остаточно розхитаною психікою.

Коли я чую від людей, що непогано б було покинути зону комфорту, то мене аж коробить. Не покидайте зону комфорту. На те вона і зона комфорту! Ніякі гроші не варті угробленої психіки і витрачених нервів.