Все життя доводиш собі, що чогось вартий.
Мені в житті все твердили, що у мене нічого не вийде. Цю установку втовкмачували спочатку батьки, які все життя пропрацювали в рідному колгоспі, а потім були змушені рано вийти на пенсію; так мені говорила класна керівниця, коли я сказала їй, що хочу займатися і чого досягти, так мені говорив будь-який зустрічний-поперечний, який вважає, що мені потрібно знати його “компетентну” думку.
У 25 років я купила на позикові 20 соток землі в селі і будинок, який от от завалиться, який і будинком язик не повернеться назвати. У самому селі і мужика-то непитущого не залишилося.
Багатьом здавалося, що якщо я жінка, то апріорі слабка. Вже в молодості я втомилася доводити, що сильна і чогось варта. Потім почала діяти.
Я набила стільки шишок, що навіть не злічити. Але ж не помиляється тільки той, хто нічого не робить ?!
Зараз в моєму господарстві працює 15 чоловік на постійній основі. Я взяла в оренду кілька полів, є величезний яблуневий сад, два свинокомплекси і півтисячі курей-несучок.
Планів стільки, що життя не вистачить все зробити: хочу зайнятися вирощуванням овочів і зелені в теплицях, є плани відкрити сироварню, завести кіз, нормальну коптильню і ковбасний цех, але це все в порядку черги.
Багато говорили, що в селах залишилися тільки пропащі мужики, які пляшку тільки і можуть тримати. Якщо дати людині нормальну заробітну плату, стабільну роботу, то повірте, мало хто захоче тільки байдики бити.
Найжахливіше в житті – це відсутність віри у власні сили.
Вірте в себе і в те, що у вас все вийде! Може не з першого разу, може не відразу, але гарантовано вийде!
А коли все вийде, то почнуть говорити, що вам “просто пощастило”, “це все завдяки батькам” або “коханець допомагає”. Смішно? А ось мені не дуже.
Анна застигла з чашкою кави в руках, немов хтось вилив на неї відро крижаної води.…
— Та пішов ти, Євгене! — Галина жбурнула мокру ганчірку в раковину так, що бризки…
Коли Федір і Тася одружилися, у їхньому житті не було нічого особливого. Ні багатих родичів,…
Щойно Оксана переступила поріг, як її погляд одразу впав на Інну. Зовиця стояла посеред передпокою,…
Оксана припаркувала свій позашляховик біля будинку, але не поспішала виходити. Кілька секунд просто сиділа, заплющивши…
Єгор натиснув на кнопку дзвінка і почув замість звичного маминого голосу чужий, хрипкий і невдоволений:…