Все життя доводиш собі, що чогось вартий.
Мені в житті все твердили, що у мене нічого не вийде. Цю установку втовкмачували спочатку батьки, які все життя пропрацювали в рідному колгоспі, а потім були змушені рано вийти на пенсію; так мені говорила класна керівниця, коли я сказала їй, що хочу займатися і чого досягти, так мені говорив будь-який зустрічний-поперечний, який вважає, що мені потрібно знати його “компетентну” думку.
У 25 років я купила на позикові 20 соток землі в селі і будинок, який от от завалиться, який і будинком язик не повернеться назвати. У самому селі і мужика-то непитущого не залишилося.
Багатьом здавалося, що якщо я жінка, то апріорі слабка. Вже в молодості я втомилася доводити, що сильна і чогось варта. Потім почала діяти.
Я набила стільки шишок, що навіть не злічити. Але ж не помиляється тільки той, хто нічого не робить ?!
Зараз в моєму господарстві працює 15 чоловік на постійній основі. Я взяла в оренду кілька полів, є величезний яблуневий сад, два свинокомплекси і півтисячі курей-несучок.
Планів стільки, що життя не вистачить все зробити: хочу зайнятися вирощуванням овочів і зелені в теплицях, є плани відкрити сироварню, завести кіз, нормальну коптильню і ковбасний цех, але це все в порядку черги.
Багато говорили, що в селах залишилися тільки пропащі мужики, які пляшку тільки і можуть тримати. Якщо дати людині нормальну заробітну плату, стабільну роботу, то повірте, мало хто захоче тільки байдики бити.
Найжахливіше в житті – це відсутність віри у власні сили.
Вірте в себе і в те, що у вас все вийде! Може не з першого разу, може не відразу, але гарантовано вийде!
А коли все вийде, то почнуть говорити, що вам “просто пощастило”, “це все завдяки батькам” або “коханець допомагає”. Смішно? А ось мені не дуже.
