Мені від бабусі у спадок дісталася двокімнатна квартира. Вона знаходиться в гарному та зеленому районі міста. Я вже 7 років одружена і живу разом із чоловіком Антоном у його квартирі.
Разом виховуємо двох синів. Переїжджати, звичайно, я не збираюся. Бабусину квартиру ми з чоловіком вирішили здавати в оренду. Однак жодного прибутку, відчуваю, від цього житла не буде.
Річ у тім, що всіх мешканців виживає сусідка із верхнього поверху. Я бабу Зою пам’ятаю ще зі своїх шкільних років, коли я приходила до бабусі у гості. Вона ані нітрохи не змінилася, хіба що стала ще шкідливішою.
Баба Зоя завжди була аматоркою розпускати плітки про всіх і вчити розуму кожного зустрічного-поперечного. Та не дай Боже комусь повз неї в мініспідниці пройти або з цигаркою в зубах.
Баба Зоя тут же вас запише в дружні лави наркоманів і повій. Тепер сусідка вирішила заглядати за двері сусідських квартир. Але я й не думала, що баба Зоя настільки настирлива.
Рік тому у бабусину квартиру заселилася молода родина з маленькою дитиною. Вони прожили там майже шість місяців, а з’їжджаючи, залишили чимало цінних речей (настільки поспішали).
Все тому, що за пів року баба Зоя їх точно дістала. Вона викликала до них поліцію чи не кожного тижня. Сусідці в моїй квартирі постійно ввижалися карні злочинці, крадіжки або зберігання заборонених речовин.
Я розумію, що поліція має реагувати на кожен дзвінок навіть таких надто «пильних» бабусь. Але, зрештою, ліміт терпіння квартирантів був вичерпаний, і вони з’їхали.
Після цього ми заселили у квартиру студентів, сподіваючись на те, що вони не реагуватимуть на сусідку. Проте баба Зоя спровадила і цих квартирантів, бо щоранку о п’ятій годині тарабанила їм у двері.
Вже три місяці ми не можемо знайти охочих заселитися у бабусину квартиру. Та й сенс, якщо сусідка їх теж дістане? Мабуть, доведеться продавати свої квадратні метри. Іншого виходу я поки що не бачу.
- Ти ці коробки акуратніше став, не дрова вантажиш! Оксана завмерла на сходовому майданчику, так…
Половник ще висів над каструлею з ароматним супом, коли в кухню, навіть не знімаючи чобіт,…
Вона вже стояла з валізами біля дверей спальні, дивлячись на них обох, і голос її…
Оксана майже не відчувала мозолів на руках – так її приголомшила звістка. Щойно викопані мішки…
Ірина Миколаївна нарешті стала спокійною за сина. Навіть сама не одразу помітила, що перестала здригатися…
За пів року світ Лідії втратив чіткість. Спочатку розпливлися дрібні літери, потім обличчя на фотографіях,…