Мені вже далеко за двадцять, але я досі живу зі своєю мамою та молодшою сестричкою. Вже пів року я не працюю: намагаюсь знайти себе. Маму це, звичайно ж, дратує.
Вона постійно каже, що я сиджу в неї на шиї, а я так не вважаю. Та й навіщо мені їхати від мами, якщо в неї так затишно та ситно.
Настав мій двадцять п’ятий день народження, рано-вранці молодша сестричка заспівала мені святкову пісню, а мама сказала, що свій подарунок вона віддасть мені ввечері.
Коли гості зібралися, мама вручила мені конверт. Я відкрив його, в ньому була згорнута брошура, на якій були оголошення оренди квартир.
-Я хочу, щоб ти завтра з’їхав від мене, – заявила мама при всіх.
-Я не можу з’їхати, у мене навіть немає роботи, – тихо сказав я.
-А мене це не хвилює, просто їдь і все, ти вже дорослий!
Я нічого не сказав мамі, а просто пішов. Як вона може виганяти свого сина з дому?
Так, я розумію, що мені вже багато років, але хіба можна так? Наступного дня я переїхав до свого друга, мама мені дзвонила кілька разів, але я не брав слухавку. Не хочу з нею більше спілкуватись.
— Максимові знову важко, роботи немає нормальної, а троє дітей, — голос матері звучав звично…
Олена дуже переживала. Зараз вона вперше побачить свого заочного друга, з яким вони вже майже…
- Я не можу відмовитись від рідного сина! – категорично сказав чоловік. - Він не…
Черговий договір на постачання медобладнання розпливався перед очима. Цифри та пункти давно злилися в одноманітну…
– Що це таке? – різко спитала Анастасія. – Кому ти цукерки купував? І квіти?…
- Лєрочко, ну що ти знову надулася, як миша на крупу? - Запитав Ігор. Я…