Мій батько одружився на мамі з донькою від іншого чоловіка, що на той момент було великою ганьбою. Взяв, всупереч заборонам сім’ї та скандалам. І мама його не любила – говорила прямо, але пройшло 50 років і все змінилося

Завжди здавалося, що моя сім’я показова: мама і батько одне від одного без розуму, обом за п’ятдесят, а вони за ручку ходять, як підлітки. Він її з роботи зустрічає, з квітами часто, іноді веде гуляти, качечок годувати або в кіно. Намилуватися на них не можу, з дитинства мріяла про таку ж сім’ю.

Вони не сваряться. Вони разом готують, а іноді на вихідні їдуть – кажуть, що до друзів, але у брата подруга в готелі працює на околиці міста, вона їх здала. Романтику, каже, влаштовують, знімають номер, свічки, вино замовляють і так далі.

Здавалося б, не сім’я, а ідеал. Але недавно я дізналася історію нашої родини. І, знаєте, пишатися стала ще сильніше.

Виявляється, моя старша сестра (всього нас троє, я – молодша) – не дочка нашого батька. Мама її народила, а через рік батько дитини пішов. Зовсім. Просто зник, хоча там любов була просто до сліз і криків.

Мама заради нього з сім’єю своєї відносини зіпсувала, навчання кинула, в інше місто поїхала, і що в результаті? Коли народилася дитина, він просто зник.

Мамі довелося самій, в чужому місті, без копійки грошей і знайомств ростити мою сестру. Сестрі було півтора року, коли мама познайомилася вже з моїм батьком. Вона на той момент в ясла влаштувалася працювати, туди ж дитину віддала. А батько мій там працював.

Познайомилися. Він відразу закохався. Каже, довго ходити навколо не хотів – через місяць маму заміж покликав. Вона погодилася – виходу не було, розуміла, що одна з дитиною не зможе. Він маму взяв з донькою, що на той момент було великою ганьбою. Взяв, всупереч заборонам сім’ї та скандалам. І мама його не любила – говорила прямо.

Але, як то кажуть “стерпиться, злюбиться”. Вона пішла за нього з вдячністю, а в підсумку полюбила, знайшла в ньому свою долю, у них вийшла чудова сім’я, де всі діти – рідні. А ви говорите, без любові ніяк.