Мій чоловік Ігор пішов з дому, і як на мене, без жодної вагомої причини. Він звинуватив мене в тому, що я всю ласку та увагу сконцентровую лише на нашого сина. А йому, бачите, хочеться, щоб усе було як раніше.
Спочатку я намагалася пояснити Ігореві, що так, як раніше, вже ніколи не буде. Так, зараз центр мого Всесвіту – це син, і я вважаю це нормальним. Крім того, не дивлячись на цілодобове заколисування, годування та купання, я продовжую займатися домашніми справами.
Я ніколи не прошу чоловіка помити посуд чи приготувати сніданок. А потім він ображається, що я засинаю ще в польоті до подушки. Але ж я цілодобово стою на ногах. Я ж мушу колись відпочивати!
Нещодавно в Ігоря взагалі дійшло до маразму: він розповідав мені смішну історію, що сталася з одним із його співробітників. У середині оповідання я почула, як у сусідній кімнаті прокинувся наш малюк і почав плакати.
Звичайно, я відразу ж побігла до нього. Після цього Ігор висловив мені цілу хвилю претензій, що мені нецікаво все те, що він мені розповідає.
– Тобі б вічно пелюшками та підгузками займатися, більше тебе нічого не цікавить. Навіть книжок про виховання цілу гору накупила – буркнув чоловік.
– Так, зараз дитина – це моє життя. Взагалі, я сподівалася, що він і тебе стосується – відповіла я.
– Але у своїй гонитві за званням «Матері року» ти забула про моє існування. Я – чоловік, я – самець, зрештою! Мені теж потрібна увага та близькість – продовжував Ігор.
– А я – жінка, і тягну на собі багато обов’язків. Щось я не пам’ятаю, щоб ти після роботи запропонував попрасувати білизну або випрати свої сорочки, а на це теж потрібно витрачати сили – відрізала я.
– Взагалі я ходжу на роботу і заробляю гроші, а ти їх тільки витрачаєш і нічого не даєш натомість – продовжував чоловік.
– От і йди до тієї, хто тебе приголубить – огризнулася я. – Нехай вона тобі дає щось замість грошей.
Ігор насправді пішов. Як виявилося, він попросився переночувати до матері, але та, почувши причину сварки, не впустила його. Після цього чоловік влаштувався у себе на роботі. Він спить на офісному дивані та користується службовим душем.
Скільки це триватиме – я не знаю. Мабуть, чоловік чекає, що я прийду до нього з вибаченнями та одразу виконаю всі його бажання. Але, як на мене, його поведінка – на рівні дитячого садка.
Я думала, що в мене одна дитина, а виходить, що треба виховувати двох. Сподіваюся, що чоловік усвідомлює всю дурість ситуації, що склалася, тому що розлучати сина з батьком і подавати на розлучення мені б не хотілося.
- Забереш Вовку, коли путівку мені сплатиш! У цеху гули печі. Пахло ваніллю та гарячим…
Весілля вийшло скромним - гостей тридцять, не більше. Кафе на околиці міста, білі скатертини, осінні…
Аня була приголомшена. Те, що вона випадково почула сьогодні, приїхавши без попередження до свекрухи, було…
Марії нашої не стало ще навесні. Пішла вона тихенько, на самому початку березня, коли на…
Молодий чоловік вів автомобіль, не розбираючи дороги. Їхав, як то кажуть, у нікуди. Єдиним бажанням…
– Яке щастя! Останній платіж за іпотекою та й за машину вже розрахувалися! Ми впоралися!…