Мій чоловік просить всіляко приховувати те, що незабаром ми станемо батьками

Мене звати Іра, мені 35 років. Я в шлюбі вже давно, ми завжди жили спокійно і мирно. Чоловік заробляє більшу частину родинного бюджету. Я ж їжджу у свій офіс скоріше заради спілкування, якогось розвитку, та щоб банально вдома не сидіти. Щось заробляю, але у порівнянні із чоловіком, це копійки.

Ми ніколи не ставили собі за мету стати батьками. Чесно зізнаюся, після весілля я чекала якогось такого ентузіазму від чоловіка. Я не працювала перші роки шлюбу, думала про декрет. Але якесь холодне небажання чоловіка ніби передалось і мені. Спочатку я займала свій час розвитком особистості, подружками. А потім вийшла на роботу у великий офіс пересічним аналітиком. І час почав летіти, спочатку 30, потім 35-річчя.

Нещодавно я зробила тест і здивувалася не на жарт. Ми не працювали у цьому напрямі, так би мовити. Взагалі наші стосунки зараз дещо холодні. Але природі вистачило малесенького шансу і тепер наше кохання хоче подарувати нам малюка.

Віктор до новини поставився, як до шоку. Він чоловік, бізнесмен, друг, багато хто. А тепер я кажу йому, що за деякий час він буде ще й батько. Звичайно, це може шокувати. Ми звикли бути родиною без дітей. А тут такі кардинальні зміни.

Я ніяк не можу зрозуміти одне його прохання. Він сказав, щоб я цієї новиною поменше з ким ділилася. У соцмережах взагалі не дай Боже. А ще він просить не казати подружкам, колегам, неблизьким родичам. На зустрічах з нашими спільними друзями про це сказати не можна теж.

Він дорослий, прагматичний чоловік. Я не думаю що тут справа у забобонах. Тоді що?