П’ять років тому я здружився з одним студентом. Хлопчик був сиротою. У 15 років втратив обох батьків. Жорстоко. Мені стало його шкода. Я зблизився з хлопцем.
Привів його у свою компанію друзів, познайомив з вахтерами, охоронцями, паспортистами. Протягом навчання не раз допомагав при здачі сесії. Коли він вступав до магістратури також підтримав. За нього було сказано слово в деканаті.
Після іспитів був зарахований на бюджет. Не раз Ромка бував у мене вдома в гостях. Відгуляв у мене весілля, приїжджав на свята в гості. Рік тому я порекомендував йому знайти роботу. Вчитися йому залишалося пів року. Хлопцеві потрібна була практика.
Там він познайомився з панянкою. Вона виявилася з непоганим рівнем достатку. Своя квартира, хороша робота. Ось старше мого друга на 5 років і закохалася дуже.
Він переїхав до неї. Знову ж до цього порадившись зі мною. Я хотів, щоб він просто набрався досвіду. От і все! Але історія так званого кохання (а насправді я вважаю, що це просто фізичний потяг) закрутилася.
Квіти, подарунки, відвідування кафе. Все різко перейшло в знайомство з батьками. Роман перестав дзвонити. А якщо і спілкуємося, то говорить в трубку, як зомбі. Своєї думки просто немає! Скрізь фігурує Настя.
Я почав переживати. Так ні! Дзвонить мені друг і каже: “Я вирішив робити пропозицію! Підкажи, як правильно вчинити?”
Я мало не впав! Виявилося, що панночка нашептала йому на вушко. Сама все вирішила. Яке кільце вже хоче, куди поїдуть відпочивати, скільки дітей буде і з ким йому, коли спілкуватися і дружити.
Факт! Я так засмутився. Адже саме я йому порадив знайти роботу, набратися досвіду і спробувати пожити разом. Тепер хлопець просто пропав. Адже все сталося тільки за 2 місяці.
Я думаю, ви погодитеся, що це дуже швидко. Друг перестав мені дзвонити та спілкуватися. А тільки вчора у нас було дуже тісне спілкування і дружба. Мені, чесно кажучи, дуже прикро. Адже цій бабі 29 років. Ось вона і поспішає окільцювати хлопця. Дуже прикро!
Наталя витирала підвіконня, коли почула, як перекладач бреше. Хлопець у піджаку з гарними ґудзиками бубонів…
Дощ барабанив по даху, коли я почула скрип хвіртки. Серце пішло в п'яти. Я щойно…
Лариса ще вранці була впевнена, що нарешті Новий рік пройде без біганини на кухні. Цього…
Три роки я була ідеальною дружиною, яка вірила, що шлях до серця чоловіка лежить через…
Оксана вийшла з оглядової. Цього вона не очікувала. Вона не пам’ятала, як спустилася в сквер…
Раніше я дратувався красиво: на чергу, на «ми тільки спитати», на «а в інтернеті написано»,…