Мій хлопець брехав мені протягом п’яти років, а я йому все пробачила

Мій перший хлопець, був коханням з першого погляду. Я відчувала себе найщасливішою на світі! Не могла заснути ночами від емоцій, думала лише про нього. У перші дні нашого знайомства я зрозуміла, що хочу бути тільки з ним. Але недовго тривало моє щастя.

Через півтора місяця я поверталася від подруги та зустріла його з іншою. Він шепнув: «Я все поясню», але мій світ було зруйновано. Відчуття, що я нічого не чую, що все довкола відбувається надто швидко чи повільно. Я чула тільки своє серце, що вистрибує з грудей. Він повернувся майже в сльозах і наговорив мені стільки всього, що я повірила і пробачила.

Згодом усе налагодилося, але я відчувала, що він щось приховує. Ми почали багато сваритися, він знову брехав.

Увечері 8 березня я нервово чекала, коли він звільниться з роботи. Але вже 9 березня я дізналася, що «робота» – це дівчина, з якою він зустрічається вже 5 років.

Складно пояснити, що я відчувала, коли зрозуміла, скільки мене обманювали. При чому він продовжував бігати на дві сторони, робив гарні любовні зізнання за вичитаними в інтернеті сценаріями, стояв на колінах у сльозах і давав обіцянки, які не збирався виконувати.

Майже через місяць ми знову почали спілкуватися. Але далі більше. Був сонячний день, ми зустрілися, пролунав телефонний дзвінок, і я почула найжахливіші слова, від яких я не могла стояти на ногах, від яких трясло все тіло. Не стало мого тата.

Фраза, яку так складно написати навіть зараз. Шалено складний тиждень був, і саме в цей період ми з ним стали ближче. Він мене підтримав, допоміг вибратися зі страшного стану.

Проходить досить гарне літо і минає складна осінь. Мені почала писати його колишня чи не колишня дівчина. Вона говорила, що вони продовжують зустрічатися, що він бреше. Сварки, нерви, сльози, розчарування, порожнеча.

Я говорила йому, що це кінець, але він продовжував бігати, їздити за мною, вмовляти. І вдруге я піддалася. Наші стосунки продовжуються і зараз. Я йому не довіряю, боюся майбутнього, сумніваюся в правдивості його слів «я тебе люблю», та й у своїх почуттях сумніваюся. Розлучитися не можу.

Такий нелегкий останній рік. А що далі? Я не знаю. Мені дуже сумно. Чому не можна було бути щирим із самого початку? Я його так любила, так дорожила, а він убив моє кохання.