Не бачу нічого поганого. Навпаки, привід для гордості!
Мій Ваня чудово готує, майстерно управляється з пилососом і виконує віртуозні арії в процесі миття посуду. Протерти пил? Просто! Закинути штори у пральну машину? Навіть просити не треба!
Він змінює постільну білизну, відвозить килими у хімчистку, миє вікна. Така собі Попелюшка чоловічої статі. А що я роблю?
Та те саме, тільки у свої вихідні, якщо чоловік щось зі справ залишить. І від дня тижня, та збігу графіків роботи, теж багато залежить.
Заробляємо ми однаково, у Вані п’ятиденка, я працюю два через два. І як це приємно, коли приповзаєш додому о десятій вечора, а на плиті на мене чекає смачна вечеря!
У нашій ідилії є одна умова: ніхто не повинен знати, що Ваня — рукатий домогосподар! І для цього є дуже важлива, на його думку, причина:
– А що мужики скажуть?
– О, так! Ці мужики наше все!
Один з них любить тицяти себе п’ятірнею в груди, та кричати, що він не підкаблучник. Справжній чоловік, а його думка — істина в останній інстанції! Буває, що у його парубоцькому барлозі селиться жінка.
Вистачає, щоправда, паночок ненадовго: кому сподобається, коли всі розмови перемежовуються образливими слівцями, матюками, та фразами: «заткнися», «пішла» та «завали».
Вони збирають нехитрі пожитки, і йдуть у захід сонця. А наш «не підкаблучник» на тиждень випадає з життя, оплакуючи чергове меркантильне стерво, що посміла кинути такий зразок мужності.
Такому спробуй, скажи, що посуд намиваєш… Ось Ваня і ховається від свого брата, не хоче з ним конфліктувати!
Зрозуміло, що цей «справжній чоловік» цілком успішно себе годує та обробляє. Але варто чарівній жіночій ніжці переступити поріг його будинку — все, режим «ти жінка, а отже — посудомийка» активується.
Другий «мужик» року, пару років тому, коли тільки одружився, хвалився своєю винахідливістю. Із серії:
– Моя якось попросила посуд помити — я та-а-ак помив, що вона дві години перемивав. Проте більше не просить. Ги-ги!
Він накосячив з усіма дорученими йому домашніми справами. Завантажив пральну, кинув туди все поспіль, ще й накричав на свою, тоді ще, дівчину через зіпсовану білу сорочку.
Хоча знав, що червона майка полиняє. Але спеціально все разом запустив. Щоб більше не просила!Підлогу помив так, що трохи сусідів не затопив: вилив воду на підлогу і почав розмазувати!
Ще й посміявся у відповідь на обурення супутниці життя:
– Я у фільмах бачив, так палуби миють!
Нещодавно, цей фрукт номер два, скаржитися почав:
– У нас дитина з’явилася, а дружина, коза така, постійно скаржиться, що втомлюється з будинком і дитиною, і про мене, негідниця безсоромна, не піклується.
Сидить бідний чоловік вечорами, й в танки грає, глушить біль від ігнорування дружини. Дитину вона йому не довіряє, боїться, що впустить. Оце був би вихід для нього, так? А що? З посудом же спрацювало?
Є ще третій друг. Там зовсім морок! Тридцятип’ятирічний «чоловік», який живе з мамою! Ванька розповідав, що вона синові їду до кімнати приносить.
А перед цим ще пов’язує на синову шийку серветку. Не здивуюся, якщо мама дбайливо обнюхує шкарпетки, начищає черевики, й годує з ложечки.
Якщо коротко, то я в шоці з його друзів! Судячи зі спілкування — нормальні, товариські хлопці. Але коли справа стосується побуту… Їхні таргани — поза конкуренцією!
І от слів осуду з вуст цих кадрів, чоловік соромиться? Навіть пригрозив, що якщо хтось дізнається про те, що він мені допомагає по дому, то будь-яка допомога одразу припиниться.
На мій погляд, домашня Ваніна майка заслуговує на величезну медаль за його внесок у підтримку домашнього вогнища!
Це ці його мужики — один одного кращі. Але що вдієш? Якщо йому так важлива їхня думка, то мовчатиму.
Дідько! Навіть подружкам не похвалитися: Земля-то кругла! Чи мало хтось десь ляпне! І перетвориться мій Попелюшко, на поганку бліду.
Тьху-тьху-тьху, не дай Боже! Піду ще по дереву постукаю, на всякий випадок! Як вважаєте, мені й надалі тримати язик за зубами?
- Ти, тату, більше до нас не приходь! А то коли ти йдеш, мама завжди…
Ірина сиділа у своєму домашньому кабінеті, коли почула, як відчинилися вхідні двері. Сергій повернувся раніше,…
Долі у людей різні, скільки людей, стільки й доль. На жаль, не завжди доля складається…
Ольга вийшла з офісу востаннє, тримаючи в руках невелику коробку з особистими речами. Жовтневий вітер…
- Сусідка мені рідніша за тебе, - кинула мати й різко поклала слухавку. Ганна застигла…
У сусідній кімнаті брязнуло щось тендітне. Впустивши каструлю, Алевтина рвонула туди. Внучок стояв посеред кімнати,…