Сестра чоловіка на нас образилася, а слідом за нею і свекруха, яка нас і підбила на цей сумнівний захід. Всі вуха продзижчала, що дівчинці треба дати можливість трохи заробити.
Ми й запропонували Наді сидіти з нашою дитиною, не просто так, а за гроші, причому не за якісь сто гривень, а як у пристойної няньки, якою вона не була ніколи.
Я вийшла з декрету, коли дитині було два роки. Планувалося відсидіти до трьох років, але на роботі відбулися перестановки, звільнилося крісло начальника, і я не змогла від такого шансу відмовитися.
Знайшли приватний садок, влаштували туди дитину, але все одно потрібна була няня, яка б могла його забирати з садка, чекати до нашого приходу з роботи та з ним сидіти, коли малюк хворіє.
Я вирватися не зможу, чоловік теж, бабусі у нас усі працюють, а сестру чоловіка як помічницю взагалі ніхто не розглядав.
Вона у нас зараз студентка третього курсу, навчається, мешкає з мамою. Ось ця мама і вирішила, що дівчинці потрібно дати можливість трохи заробити.
– Вона навчається у першій половині дня, тож до вечора вже вільна. Та і якщо пропустить вона кілька днів, нічого страшного, надолужить. Зате буде при грошах, все ж мені буде легше, – вмовляла свекруха.
Надя посиділа з племінником, начебто все в неї виходило нормально, та й син до неї тягнувся. Тож ми й вирішили взяти її нянею.
Сестра чоловіка мала забирати дитину з садка, приводити додому і чекати, коли ми повернемося з роботи. А якщо син хворів, то з ранку приходити та сидіти весь день з ним.
Два місяці не було проблем. Надя вчасно приїжджала, займалася дитиною, якщо виникали питання, то радилася з нами.
Потім Надя якось нас підвела, другий. Вона то втомилася, то її немає в місті, то вона напідпитку. Довелося терміново викручуватись і шукати їй заміну в останній момент або самим зриватися, щоб забрати дитину. А це зайві нерви та витрати.
Раз на четвертий я вже психанула і сказала чоловікові, що його сестра йде лісом. Вона, звичайно, рідня, дитина її знає, але те, як вона почала ледарювати, мене не влаштовує.
Ми знайшли іншу няню, якій платили стільки ж, скільки й сестрі, але вона без питань забирала дитину з садка і за першим покликом прилітала, якщо малюк занедужав.
Надя, мабуть, нагулявшись і відпочивши від душі, вирішила дізнатися, що там з нашими домовленостями. Ми їй пояснили, що вже нічого, вона може далі жити повним студентським життям, її послуг ми більше не потребуємо.
Надя на нас образилася, заявила, що ми вчинили негарно, вона вже розраховувала на гроші, які заробить. Ну, буває таке, а ми розраховували, що нам не доведеться негайно шукати нову няню.
Слідом за доньку на нас образилася і свекруха. Та теж вважає, що ми надто суворі до дівчинки, адже їй хочеться і погуляти, і відпочити.
Ну, так і нехай відпочиває. Нема на що відпочивати? А наша в цьому яка провина? А виявилось, що є.
– Могли б просто так дати дівчинці грошей, напрацюватися вона ще встигне, – заявила нам любляча мама.
А ми благодійний фонд чи що? Поки вона працювала у нас, ми їй платили, а тепер нехай сама крутиться. Нам гроші теж самі до рук не падають.
Але для свекрухи та Наді це слабкі аргументи, вони на нас тепер скривджені ходять. Ну як так? Де ми були не праві?
Поліна увійшла в кафе і відразу побачила Єгора, що сидів за столиком біля самого вікна.…
Ліза сиділа на ліжку в палаті та дивилася на сина. Малюк сопів, стиснувши крихітні кулачки.…
Марина та Ігор повернулися з медового місяця засмаглими та щасливими. Відчинили двері своєї квартири, внесли…
Оля сиділа в кріслі і мовчки спостерігала, як Микита збирає свої речі і складає їх…
Олена з гордо піднятою головою вийшла з квартири своєї подруги Тетяни. Щойно в неї відбулася…
Віра їхала трасою не швидко. Стара іномарка приємно гуділа, залишаючи міські затори. Траса закінчилася, дорога…