Велика і пишне весілля – провісник розлучення, саме так сталося у мене. У нас з дружиною не було пишного і гучного весілля, як такого його взагалі не було. Ми зустрічалися трохи менше року, чого гріха таїти, жили повноцінним життям. Так сталося, що дружина завагітніла і ми зійшлися жити разом.
Весілля не гуляли, навіть офіційно не розписалися. Мої батьки не дуже хотіли цього шлюбу, та й її теж. Думали – поживуть трохи разом і розійдуться, ми були дуже різні люди. Потім мені дружина розповідала, що дуже страждала і шкодувала через не зіграного весілля. Її подружки і мої друзі голосно і пишно святкували свої шлюби, а я помічав гіркі сльози на очах коханої.
Кілька разів поривалися зробити хоча б маленьке застілля, або піти в загс і скріпити наше спільне життя своїми підписами. Але доля так розпорядилася по іншому. Минуло вже майже 12 років, а ми так і живемо разом, душа в душу.
Більшість наших друзів і знайомих розійшлися, деякі одружилися по другому колу. Розлучення були гучні, як і їх весілля. Ділили власність в судах, лаялися, гримали, навіть дітей ділили. А як у них все добре починалося, і весілля, і подарунки, і купа гостей. Тепер собі думаю – навіщо потрібні були всі ці торжества? Може в моєму житті – це випадковість, але мені бачиться якась закономірність. Не подумайте, що я зловтішаюся – просто констатую факт!
Марина та Олексій купили дачу у травні. Невеликий дерев'яний будинок, шість соток, старі яблуні, теплиця…
- Може, цими вихідними на дачу не поїдемо, у матері твоєї день народження? - Запитала…
- А що ж ви їсте? – поцікавився здивований тесть. - Ну, сир, йогурт, -…
Субота Віри скінчилася, навіть не встигнувши розпочатися, — зрозуміла вона десь о пів на дев’яту…
Кухонна тиша була для Діани наче ліки. Вона повільно, чашка за чашкою, витирала чистий посуд…
Ніна Іванівна прокинулася від того, що за вікном голосно каркнула ворона. Вона лежала ще кілька…