Моя дружина дуже засмучувалася, що ми ніяк не святкували весілля, я вважаю, що після пишного весілля люди розходяться

Велика і пишне весілля – провісник розлучення, саме так сталося у мене. У нас з дружиною не було пишного і гучного весілля, як такого його взагалі не було. Ми зустрічалися трохи менше року, чого гріха таїти, жили повноцінним життям. Так сталося, що дружина завагітніла і ми зійшлися жити разом.

Весілля не гуляли, навіть офіційно не розписалися. Мої батьки не дуже хотіли цього шлюбу, та й її теж. Думали – поживуть трохи разом і розійдуться, ми були дуже різні люди. Потім мені дружина розповідала, що дуже страждала і шкодувала через не зіграного весілля. Її подружки і мої друзі голосно і пишно святкували свої шлюби, а я помічав гіркі сльози на очах коханої.

Кілька разів поривалися зробити хоча б маленьке застілля, або піти в загс і скріпити наше спільне життя своїми підписами. Але доля так розпорядилася по іншому. Минуло вже майже 12 років, а ми так і живемо разом, душа в душу.

Більшість наших друзів і знайомих розійшлися, деякі одружилися по другому колу. Розлучення були гучні, як і їх весілля. Ділили власність в судах, лаялися, гримали, навіть дітей ділили. А як у них все добре починалося, і весілля, і подарунки, і купа гостей. Тепер собі думаю – навіщо потрібні були всі ці торжества? Може в моєму житті – це випадковість, але мені бачиться якась закономірність. Не подумайте, що я зловтішаюся – просто констатую факт!

Author

Recent Posts

Брат чоловіка пригадував мій гріх, а у самого “рильце в пуху”. Одне фото змусило мораліста закрити пельку

Гучніше за всіх про високу мораль і чисту репутацію кричить той, хто боїться свого викриття.…

1 годину ago

Тепер уже особливо чекати нічого. Нічим уже її не здивувати…

Раніше Олена завжди чекала два свята. Свій день народження і Новий рік. У цих святах…

14 години ago

-Дочко, а ти впевнена у своєму виборі? Ти ще така молода…

Рівно о шостій годині Ганна зайшла в квартиру. -Доню, привіт! – з кухні визирнула мама.…

17 години ago

– Будинок мати залишила мені. – Тобі?.. – Оксана відчула, як земля йде з-під ніг. – Але чому? – Бо я був поруч…

Оксана стояла біля старої хвіртки й дивилася на двір, у якому виросла. Тут усе було…

18 години ago