Тільки проживши із дружиною 10 років у шлюбі, я зрозумів, який вона маніпулятор. До цього я просто не звертав уваги, думав, що сам винен, знову щось не зробив, ось вона й ображається, перестає розмовляти зі мною.
Перша така мовчанка сталася за кілька місяців після нашого весілля. Тоді я забув, що було саме те число і місяць, коли ми познайомилися. Я не лише тоді, а й зараз вважаю, що це не така й важлива дата. Але для неї це виявилося надто важливо, тоді я не чув голос дружини цілий тиждень.
Вдруге це сталося, коли я не зміг організувати відпочинок у Туреччині: на роботі не дали відпустку, треба було терміново доробляти замовлення. Якби я відмовився, я залишився б без роботи, а це знову ж таки не могло сподобатися дружині. У будь-якому разі вона б була ображена на мене.
Вона ще з наших побачень звикла, що я маю гроші. Цього разу мовчанка тривала набагато довше, дружина не готувала вечерю, зачинялася у кімнаті, відмовляла у близькості.
Я, якось вже звик за роки до такої її поведінки, і просто чекаю, коли мине поганий настрій, вже не вибачаюсь як раніше, просто не звертаю уваги. Щоб хоч якось виправити цю ситуацію, беру дітей та їду до своїх батьків, там відпочиваю морально.
Може так і тривало б далі, але я помітив, що дружина так само маніпулює дітьми, що позначається на їхній поведінці: обидва стали замкненими, якимись нервовими, чи що. Дружина постійно дорікає їм, що вони її не люблять, і син, і дочка, повинні постійно їй доводити протилежне. Цього я вже не можу допустити.
Вчора була серйозна розмова з дружиною, я попередив, що подам на розлучення і заберу до себе дітей, якщо вона не змінить своєї поведінки. Навіть запропонував записатися до психолога. Але крім істерики та чергової гри в мовчанку поки що нічого немає.
Що робити, не знаю, як на неї вплинути, чи це вже не виправити?
- Може, цими вихідними на дачу не поїдемо, у матері твоєї день народження? - Запитала…
- А що ж ви їсте? – поцікавився здивований тесть. - Ну, сир, йогурт, -…
Субота Віри скінчилася, навіть не встигнувши розпочатися, — зрозуміла вона десь о пів на дев’яту…
Кухонна тиша була для Діани наче ліки. Вона повільно, чашка за чашкою, витирала чистий посуд…
Ніна Іванівна прокинулася від того, що за вікном голосно каркнула ворона. Вона лежала ще кілька…
Сусідка Ніна Павлівна, наче тінь, з’явилася біля хвіртки, саме коли Аліна ставила важкий пакет із…