Моя дружина виросла у злиднях, серед людей залежних від міцних напоїв. З раннього віку почала працювати, щоб урятуватися від цього життя.
Працювала важко, без відпочинку роками, якимось дивом мені вдалося одружитися з нею в перервах між її роботами. А в неї не було звичайних радостей у житті, жодних!
Тепер моя головна радість у житті – це дарувати їй ці щасливі моменти, благо я можу собі це дозволити.
Наприклад, привести в торговий центр і сказати, мовляв, обирай все, що хочеш, і щоб вона, як у кіно, кілька годин все міряла, крутилася перед дзеркалом, а потім вийшла із покупками.
Відвезти на море, купити велосипед, приготувати сніданок у ліжко – все це викликає у неї дике захоплення та сльози щастя.
А нещодавно я відвіз її до магазину новорічних штучок. У неї ніколи не було ялинки та прикрас в будинку. Ми винесли половину магазину, ще два дні прикрашали будинок, і тепер вона кожну вільну хвилину розтягується на дивані та з усмішкою на обличчі милується ялинкою, що світиться.
Господи, який я щасливий у ці хвилини.
Того вечора листопадовий дощ хльостав у вікна їхньої столичної квартири, наче хотів змити з фасаду…
Павло стояв на порозі своєї квартири, ніяк не наважуючись подзвонити у двері. Там, за дверима,…
– Таня! Ти? – гукнула Наталя Семенівна жінку у старому зеленому плащі. Вона була одягнена…
- Пані, не знаєте, автобус уже пішов? - до зупинки підбіг захеканий мужик. Саме мужик,…
Він брів нічним містом, сильно хитаючись, після прийняття доброї порції міцного. Куди забрів? Його це…
Їх завжди було троє, з дитячого садка. Смішно зізнатися, але в сорок два роки Ніна…