Мені дуже шкода свою подругу, вона так мріяла про хорошого чоловіка. І раптом мрія здійснилася, Марина зустріла того, єдиного і неповторного, але так здавалося тільки їй.
Артем – гарний чоловік, але тільки красивий, більше позитивних якостей я в ньому не побачила, він умів тільки добре розповідати.
Роман Марини і Артема тривав близько року, вона була як в рожевих окулярах, навіть не помічала його зрад.
Артем завжди їй говорив, що все буде добре, дарував їй постійно якісь дрібнички, нікому не потрібні, навіщо тільки їх дарувати, і Марина на це велася.
На Новий рік вона дізналася, що у них буде дитина. Марина просто не тямила себе від щастя, її мрія нарешті збудеться.
Це був найгірший Новий рік в житті Марини, вона купила Артему в подарунок декоративну маленьку колясочку, думала, що він зрадіє.
У відповідь на обійми коханого, вона тільки отримала гроші на «вирішення питання».
В сльозах в новорічну ніч вона приїхала до батьків. Народила прекрасну донечку, у вихованні допомагають батьки. Ось таким виявився прекрасний принц.
– Світлано, привіт, – Ніна міцно обійняла подругу та колегу. – Щастить тобі, вже йдеш…
Коли мати зібралася заміж, Діана була не проти. Начебто й подобався їй мамин обранець. Спокійний…
- Я думала, у тебе вистачить розуму лише гуляти з нею, а не одружуватися, -…
- Щоб духу твого тут не було… забирайся! – вона кричала і криком супроводжувала кожну…
- Марино, свій ювілей я святкуватиму в кафе, так що приходьте з чоловіком, - говорила…
– Роман, ти щось рано, – Ольга крутилася на кухні, але прихід сина не помітити…