Моя родина велика та галаслива. Тому кожне свято проходить дуже весело та запально. Саме з цієї причини, запрошуючи гостей на весілля, я просила приходити без дітей, адже відпочити та повеселитися хочеться всім

Моя родина велика та галаслива. Тому кожне свято проходить дуже весело та запально. Саме з цієї причини, запрошуючи гостей на весілля, я просила приходити без дітей, адже відпочити та повеселитися хочеться всім.

Але вийшло так, що дві мої тітки не змогли залишити синів вдома.

Я, звичайно, не засмутилася, але розуміла, що діти поводитимуться не так, як мені хотілося б, і деякі моменти, можливо, будуть зіпсовані.

І ось, вечір. Веселощі в самому розпалі. Усі щасливі, відпочивають і різко вимикається музика. Дивлюся на діджея, а поруч із ним стоїть моя тітка.

-Тітка Наташа, що трапилося? Чому музику зупинили? – Запитала я, злякавшись, що щось сталося.
– Оля, давайте без музики. У мене дитина спить. Давайте кращі конкурси, – заявила вона.
– Тоді їдьте додому, коли він спить. Ми хочемо танцювати, які конкурси? – я розізлилась.

Тітці не сподобалася моя відповідь, і вона почала говорити, що теж хоче повеселитися.
-Не треба було дитину приводити. Через те, що він спить, я не збираюся весь вечір пошепки розмовляти й в конкурси грати, – відповіла я.

-Ах ось як! Ділова яка! Корона не тисне? Танцювати вона хоче! Іди й танцюй на вулиці, – випалила тітка Наташа.
– Ви нічого не переплутали? Це моє весілля! Ось ви йдіть та спіть на вулиці! – Вказуючи на двері, сказала я.

Посміхнувшись, тітка забрала свої речі, візок і попрямувала до виходу.
– І до речі, конвертик поверніть! Ви його не заслужили, – сказала вона, зупинившись біля дверей і простягла руку.

Я негайно повернула їй її “конвертик”. Вирвавши його з моїх рук, тітка сказала:
– Грубіянка!

Тепер половина родичів засуджують мене і не кличуть на свята, хоча того вечора мені ніхто нічого не сказав.

А я й не розумію, якої реакції від мене чекали? Щоб я сіла на стільчик і стала грати у шахи на власному весіллі?