Найбільше мене дратує, коли люди роблять вибір самі, а звинувачують у своїх нещастях інших. Хочу поділитися з вами однією історією і дізнатися, як би ви вчинили на місці моєї мами і що б їй тут порадили?
У мене є старша сестра Ганна – доросла жінка з дитячою наївністю. Одружена вона вже багато років, має трьох дітей та чоловіка, відповідальність за яких звалила на свої плечі та мужньо вирішує їхні проблеми. А в її власних невдачах чомусь завжди виявляється винною мама!
“Ну чому мене мама так рано заміж пустила?” — якось обмовилася сестра. Не їй закортіло у 18 років заміж вискочити, а МАМА її пустила!
Ще б заявила, що й чоловіка їй мама знайшла, а не вона сама у 18 років вирішила, що зустріла свою долю!
Мене, наприклад, мама ніколи не утримувала від заміжжя, але вийшла заміж я лише у 30 років, коли зрозуміла, що вже час. Ні, я цим не пишаюся і не хвалюся: так вийшло, що до 20 років заміж не хотілося, а після двадцяти, напевно, включаються мізки і з’являється обачність. І то я не так заміж хотіла, як про дитину мріяла!
Але не все так просто. І сестричка моя кривить душею, коли розповідає, що її мама «пустила заміж». Свою старшу дочку матінка спочатку переконувала, що не варто поспішати із заміжжям. Але Ганна її абсолютно не слухала і погрожувала пуститися берега, якщо не дочекається материнського благословення.
Вони довго сперечалися, але в сестри почуття взяли гору над розумом, і достукатися до неї було неможливо.
Тоді мама почала збирати інформацію та поцікавилася, який будинок у батьків майбутнього зятя. На що закохана скоростигла відповіла, що схожий на наш. Тоді я не розуміла суті питання, але зараз усвідомлюю, що мама питала не через меркантильні задуми, а тому що по вигляду будинку, двору та порядку на ділянці можна судити про те, яким господарем буде майбутній чоловік.
Кохання сліпе – і це ще м’яко сказано! Ні добротним будинком, ні добрим господарем там і не пахло. Щоправда, люди відгукувалися про нареченого сестри як про «товариського і доброго хлопця» — і мама здалася.
Зіграли весілля, і новоспечена дружина почала потихеньку прозрівати. Не погоджувалась мати її заміж віддавати – ображалася донька, видала заміж – теж мама винна виявилася! Що тут скажеш?
Чоловіка сестри здобувачем не назвеш, як то кажуть, де сядеш — там і злізеш. Він не звик дбати ні про дітей, ні про дружину. Сестрі доводиться несолодко. Попри це вона прожила з чоловіком уже багато років. І всі ці роки шукає винних у своїх бідах.
Сестричка вважає, що живеться їй погано не з тієї причини, що вийшла заміж не за ту людину, а тому, що рано!
Багато дівчат виходять заміж у юному віці, але це не означає, що їм із чоловіком обов’язково погано живеться, бо деякі живуть як в раю і можуть покластися на чоловіка. Кожна жінка самостійно робить свій вибір! Або я помиляюсь?
Ганнуся сама обрала собі чоловіка, і я не можу зрозуміти: до чого тут мама? Звичайно, вона могла наполягти на своєму: жодного заміжжя у 18 років! Але поступилася дочці. А як би ви вчинили на місці моєї мами?
— Ми взагалі вечеряти сьогодні будемо? Голос Кирила, поважний і невдоволений, увірвався у стерильний простір…
— Я тобі забороняю туди їхати! — голос Галини Михайлівни тремтів від ледь стримуваної люті,…
Тамара Федорівна перший день сиділа біля вікна та сумувала. Сумувала за своєю роботою, за колегами,…
Протяг пронизував наскрізь, гуляючи по порожній залі очікування провінційного вокзалу. Ірина щільніше закутала в хустку…
Телефон лежав на столі вже двадцять хвилин. Галина Іванівна дивилася на нього, як на гранату…
Таня була впевнена, що її Андрій ніколи їй не зрадить, адже на шляху до сімейного…