Моє дитинство припало на суворі дев’яності роки. Я росла в сім’ї, де, скільки я пам’ятаю, скандали відбувалися регулярно. Батько напився і прийшов п’яний – скандал, мати подивилася на випадкового чоловіка в автобусі – скандал із рукоприкладством

Моє дитинство припало на суворі дев’яності роки. Я росла в сім’ї, де, скільки я пам’ятаю, скандали відбувалися регулярно. Батько напився і прийшов п’яний – скандал, мати подивилася на випадкового чоловіка в автобусі – скандал із рукоприкладством.

Звичайно, бували в сім’ї та мирні дні, особливо коли батько не пив. Я любила наші спільні вилазки на природу та вечори, проведені за настільними іграми. Але з першою чаркою все поверталося.

Проте всьому приходить кінець. І залежність батька закінчилися несподівано. Ні, він не закодувався, не піддався на вмовляння мами. Він, майже сорокарічний чоловік, мало не замерз, коли впав на землю лише за кілька метрів від будинку.

Знайшли та принесли його додому випадкові перехожі, яким вдалося дізнатися у майже бездиханного батька адресу. Мабуть, на той час настало просвітлення, і це його врятувало. Прокинувшись вранці, батько поголився, вдягнув чистий одяг. І, вийшовши на кухню, сказав мамі про те, що більше не питиме. Ніколи.

– Василь, я рада, якщо це виявиться правдою, – втомлено зітхнула мама.
– Я колись тобі брехав? – спитав батько і тут же осікся. – Якщо хочеш, я готовий сходити до поліклініки, хай лікують. Що хочуть, роблять, але пити більше не буду.

Не можу точно сказати, що йому призначили в поліклініці. Але батько приніс додому якісь краплі, які пив регулярно, ніби намагаючись забути про життя «до». І, на щастя, йому це вдалося.

Наше існування після того, як тато кинув пити, пішло більш-менш на лад. Батьки працювали та, отримували непогані гроші, навіть змогли зібрати на машину та спальний гарнітур. Що на той час вважалося багатством.

Життя похитнулося після того, як мамі поставили дуже тяжкий діагноз. Але чи то доля була милостива до всіх нас, чи медицина на висоті, тільки мама оговталася від хвороби дуже швидко.

Вилікувавшись і отримавши робочу групу інвалідності, мама таки звільнилася і стала домогосподаркою. Так ми жили ще деякий час.

Я виросла, вступила до інституту, а після закінчення влаштувалася на роботу. В особистому житті змін не спостерігалося, тож логічним рішенням було те, що я жила у батьків.

Приходячи додому з роботи, я іноді заставала маму у сльозах. Той факт, що батько вперше після довгих років спільного життя підняв руку на матір, став шоком для мене.

Вони посварилися через те, що мама, виявляється, звикла до випивки. Ні, я звичайно і раніше помічала те, що вона могла випити ввечері пару келихів вина, але останнім часом все стало набагато складніше. Мама купувала велику пляшку горілки та, сховавши її десь у дальньому кутку, час від часу прикладалася до неї. Так проходило два-три дні, доки пляшка не ставала пустою.

Я поговорила з мамою і дізналася, що вона переживає через свою зовнішність, яка досить сильно змінилася після хвороби. Я просила її не пити, заспокоюючи тим, що все добре, що ми її любимо. Але вона плакала, і моє серце стискалося від жалю.

Того злощасного дня батьки посварилися, коли я була на роботі. Слідчими встановлено, що батько у пориві люті завдав мамі три удари молотком по голові. На суді він не відмовився від того, що вбив навмисне. Мотивував тим, що йому, людині, яка веде тверезий спосіб життя, гидко дивитися на те, як п’є дружина.

Подумки повертаючись у день, коли батька засудили, я думаю про те, як змінюється життя та світогляд людини, яка колись теж була в полоні пороку. Але чому так відбувається, я не можу зрозуміти.

Батько бачив, що мама страждає і не знає, як позбутися душевного болю. Адже саме через це вона почала пити. Але він і не подумав простягнути руку допомоги. Натомість вирішив таким жахливим чином позбутися проблеми.

Відсидівши, тато повернувся додому. Зараз це сивий, практично немічний старий, який дуже потребує того, щоб про нього дбали. Я розумію, що це мій батько і роблю все, щоб полегшити його стан. Але, чекаючи на допомогу, чоловік, мабуть, забув, як не надав її колись сам, і що з цього вийшло.