Мої діти перестали нормально спілкуватися з десяти років

Ми з чоловіком намагалися бути добрими батьками все своє життя, бо самі виросли не в дуже добрих сім’ях. І я б ніколи не могла подумати, що в результаті виявлюся не найкращою матір’ю.

Наші діти ніколи не були дружні. Вони завжди намагалися ображати один одного і змагалися, починаючи зі школи й закінчуючи дорослим життям. Зараз вони чи не є один одному ворогами та не спілкуються. І це справді важко приймати, коли розумієш, що це сім’я, яка просто зобов’язана триматися разом. Адже інакше у цьому світі не вижити.

Скільки разів ми намагалися з ними поговорити, і щоразу все було марно. Невже вони так один одного не люблять, що готові навіть дійти до зради? Мені навіть важко уявити, що саме між ними сталося, бо до школи все було гаразд. Тільки в десятирічному віці почалося таке протистояння. Причину нам вони не говорять і завжди замовчують її якщо сваряться. Чи може там дійсно щось серйозне, а не просто дитячі образи?

Погіршує все те, що вести їх до психотерапевта примусово вже пізно. Якби ми зреагували раніше, коли вони були ще дітьми, то тоді був хоча б невеликий шанс. Зараз же зробити це без їхнього бажання просто неможливо. А якщо ми не змогли помирити їх упродовж двадцяти років, то безглуздо сподіватися, що зараз вони вирішать іти назустріч один одному.

Чи є розв’язання нашої проблеми? Скоріш за все ні. Однак продовжувати жити з думкою про те, що вони ніколи не зможуть нормально спілкуватися, теж не можна. Якби це були не мої діти, а випадкові люди, то звичайно б я не стала виявляти таку турботу.

Усі родичі про цю проблему знають, і я з ними це обговорювала. Вони нічого путнього сказати не можуть, а тільки тиснуть плечима. Все-таки всім цілком очевидно, що конфлікти між родичами справа вкрай небезпечна і краще туди не лізти. Вони спілкуються про це обережно, намагаючись не зачепити і тільки ходять навколо.

Однак у цьому й сенс, що мені не потрібні загальні поради. Навіть мої подруги пропонували хоч якісь варіанти рішення. Психолог сказав, що тут потрібні мої діти, щоб сказати щось. Без них, наші з ним бесіди будуть простою побудовою теорій без практичних доказів.