Ми не зможемо вчасно в’їхати в нове житло, і через це я постійно засмучена. Ще й свекруха з нами поселилася

Знаю, буде багато людей, які засудять, але треба виговоритись, бо більше нікому й ніде.

У нас чудова сім’я і ми завжди плануємо все заздалегідь, коли чекали на першу дитину, подбали про житло, купили квартиру, авто. Коли запланували другу, купили квартиру більше, від забудовника, і через пів року після здачі будинку, планували переїхати в просторе житло всією сім’єю. Але забудовник раптом переносить решту будинку на 2 роки, а я вже на шостому місяці.

Я постійно думаю про те, що потрібно буде переїхати в орендоване житло і мене це дуже засмучує, в нашій квартирі з однією спальнею та студією я не уявляю, як жити з двома дітьми.

Та ще, мабуть, на тлі вагітності втратила свій життєвий спокій. Настрою немає постійно, намагаюся не кричати на дитину, але виходить погано, чоловік теж почав дратувати шалено, а я п’ю заспокійливі постійно.

Хотілося відправити трохи далі свекруху, яка під руку починає вчити життя і розповідати, що нам потрібно, а що ні. Поки чоловік з нею спілкувався, я пішла в іншу кімнату, пославшись на погане самопочуття, інакше послала б 100% і закотила б епічний скандал. А найприкріше, що в цій ситуації нічого не можемо зробити, це бісить, просто шалено.

Тиснути на чоловіка не можу, він намагається для сім’ї, втягувати його в іпотеки та кредити теж не варіант, тому що минулого разу, коли він втратив роботу, так переживав, що схуд на 15 кг, хоча на той момент я заробляла дуже гарні гроші.

Не уявляю, як він переживатиме, знаючи, що на ньому такі борги, а я з двома дітьми навряд чи зможу заробити багато. Хочеться то ревти, то трощити.

Життя взагалі перестало приносити якесь задоволення. А ще ця вагітність. Мені здається, всі вагітні жінки страшні. Дивитися на себе не можу з цим величезним животом і фігурою, що зіпсувалася.

Раніше по 5 разів на тиждень займалася спортом, а зараз після годинної прогулянки спина болить так, що не можу встати.