Ми з дружиною розлучаємося! Причина банальна — рутина і побут вбили всі почуття, принаймні у неї. Розлюбила, а жити просто, як сусіди по квартирі, заради дітей – не може і не хоче!
Хоче зустріти когось і закохатися, так щоб «метелики в животі». Ну ок! Відповідно, і подружнього боргу теж тепер жодного.
Процес триває вже місяці зо два. Домовляємося через адвоката про поділ майна, питання щодо опікунства дітей тощо.
У принципі, серйозних розбіжностей у нас немає. Все затягується тим фактом, що треба продати квартиру. А поки що, щось вона не дуже й продається.
Весь цей час ми продовжуємо жити разом, спимо в одному ліжку, як сусіди. Коли я приходжу з роботи, вона готує мені вечерю. Все це відбувається так, ніби у нас, майже, нічого не відбувається.
Спілкуємося нормально, дітям про наше розлучення, теж, поки що, нічого не говоримо. Я дуже хочу з’їхати, але нікуди, і на винаймання квартири теж зайвих грошей немає, все йде на іпотеку.
Тому, поки не продамо квартиру, живемо разом, а скільки її продаватимемо — навіть боюся думати! Може пів року, може й більше. Ціну знижувати, щоб продати швидше, дружина не погоджується.
Я її жартома запитав:
– Може передумала розлучатися?
Каже, що ні, і переконана, що розлучатися треба. Але після розлучення, та продажу квартири каже, що дуже хотіла б жити поряд зі мною.
Мається на увазі, в одному будинку, так буде, за її логікою, легше дітям допомагати. Я ось не розумію, це нормально чи ні?
Просто я завжди уявляв розлучення, як щось емоційне, з припиненням спілкування, чи тільки з формальним спілкуванням з питань дітей.
А тут – “якби, давай розійдемося, але будемо друзями, і допомагатимемо один одному”. Дивно мені це все, навіщо жити поряд, щоб бачити, хто кого до себе додому приводитиме?
Я, наприклад, зараз їду у відрядження, і дружина попросила привезти їй улюблені парфуми. Але, коли я їй запропонував днями сходити в кіно, чи на концерт, вона сказала, що не бачить у цьому сенсу.
Коротше, поки писав, вже начебто сам все зрозумів! Для мене причина очевидна — вона хоче мене тримати ближче, щоб використовувати, як ще один ресурс! Чи я помиляюся? Як вважаєте, підкажіть?
– Відсутні у класі є? – Ніна Іванівна робила перекличку. – Так, сьогодні чомусь Олексій…
Не думала, не гадала я, що на старості літ стану служницею у власному домі. Виростила…
Ірина та Сергій прожили разом тридцять два роки. Їхні діти давно роз'їхалися з батьківського дому.…
Олена стояла біля плити, помішуючи суп, коли чоловік увійшов на кухню та кинув на стіл…
Ми зненавиділи її відразу, як вона переступила поріг нашого будинку. Кучерява, висока, худа. Кофтинка в…
Під ранок Тетяні наснився дивний сон: ніби син її, Альошка, стоїть на ґанку і стукає…