Як я пішла від чоловіка до найкращої подруги. Продовження історії.
Півроку тому я поділилася своєю історією. Гидот мені написали в коментарях безліч. Ну що ж. Ось і настала розв’язка.
Ми з Анею які варіанти тільки не перебрали. Вона все підбивала мене до розлучення. Але і чоловіка я кидати не хотіла. Жити далі так я теж не могла. Постійна брехня мене винищила. Чоловікові більше не могла дивитися в очі. І ми з Анею про все вирішили розповісти моєму чоловікові і спробувати знайти спільний вихід втрьох.
Я перед розмовою вся знервована – накрутила себе по повній програмі. Не знала, як на нашу ситуацію відреагує чоловік. Зізнаюся, навіть страшно було.
Ми сиділи на кухні і пили каву. Я за пару хвилин все вивалила чоловікові. Він спочатку не повірив – подумав, що ми з подругою просто приколюємося. І на пару хвилин замовк.
А потім запитав у мене, чи хочу я розлучитися з ним. Я сказала, що не хочу. Потім він запитав у Ані, чи хоче вона жити з нами. Вона відповіла, що хоче. На тому і порішили.
Але це була найпростіша частина. Далі все було дуже напружено і складно. Маленькі проблеми виникали у всьому: від розподілу обов’язків по дому до загальних фінансів і нічних справ.
У ось так жили десь 2-3 тижні. Я вже думала, що моя затія з “великою родиною” розвалиться ледь почавшись. Але владналося.
Чоловік і Аня порозумілися.
Зараз живемо втрьох. Рідні поки нічого не знають. В курсі тільки друг нашого подружжя. Він коли дізнався про цю ситуацію знатно отетерів. А потім почав чоловіка вітати. Ех, чоловіки.
- Знову не спав? - Ірина подивилася на чоловіка з невдоволенням і прихованим жалем. Їй…
Знову. Той знайомий гіркий присмак розчарування заповнив Лілію, щойно вона кинула погляд на екран телефону.…
З боку сім'я Лозових виглядала ідеально. Він інженер-конструктор на солідному, престижному заводі, вона дитячий тренер…
Андрій прокинувся через те, що хтось голосно грюкнув дверима на кухні. Він розплющив очі, подивився…
Юля щовечора засинала під тихий скрип старого дивана, наче чула, як дихає Аліса крізь відчинені…
Галина стояла навпроти дзеркала в коридорі, намагаючись зрозуміти, яке обличчя потрібно зробити, коли вперше зустрічаєш…