Мені 29 років, я живу в Баку. І вже 8 років одружена.
Моєму чоловікові 35 років. Ми познайомилися в університеті. Я була першокурсницею, а він уже бакалаврат закінчував. Так побралися і через 2 роки зіграли весілля.
У нас троє дітей. Я не працюю. Чоловік слава богу добре заробляє і я займаюся тільки вихованням дітей. Все йшло дуже добре, поки не помітила в ньому прохолодність до мене.
Це почалося з осені минулого року. Приходить він додому пограє з дітьми і відразу йде спати.
Звісно все робить для сім’ї, діти для нього понад усе. Майже кожен місяць купує мені подарунки. Але духовної уваги не приділяє.
Минулий раз в його машині сильно пахло жіночими парфумами. Навіть взимку збрехав, що з друзями на тиждень їде в гори на полювання.
Через два дні я в місті побачила його друга, з яким нібито він поїхав на те саме полювання.
Потім я в його закордонному паспорті побачила нову печатку в’їзду в ОАЕ. Стало ясно що він туди точно не з друзями поїхав. У телефоні ніяких доказів немає.
Навіть переслідувала його, але ніякої зустрічі з жінкою не побачила.
Що мені робити? Поговорити з ним відкрито? З кожним днем стає все важче.
Ольга стояла на порозі з важкою сумкою на плечі та пакетом молока, який аж холодив…
«Ми з мамою вже все вирішили,» – кинув Микола, наче розповідав про погоду. Ці слова…
Максим якраз вивантажував важкі пакети з машини, а я, як завжди, стояла біля вікна, спостерігаючи…
– Вікторе, радість же ж яка! Аллочка приїжджає через тиждень, ти уявляєш! Ми з тобою…
Олександр штовхнув важкі дерев’яні двері, і кімнату осяяло вуличним світлом. У цьому будинку час начебто…
- Мамо, ну яка відмова? Тобі сто відсотків схвалять, я дізнавався. База чиста, пенсія стабільна.…