Ми з дівчиною збиралися на день народження мого друга. Вона дуже довго обирала собі вбрання. -Я готова, – сказала вона, з’явившись переді мною в короткій синій сукні. -Тит так не підеш, – спокійно сказав я

Ми з дівчиною збиралися на день народження мого друга. Вона дуже довго обирала собі вбрання.

-Я готова, – сказала вона, з’явившись переді мною в короткій синій сукні.
-Тит так не підеш, – спокійно сказав я.
-Чому це?! – Запитала роздратовано вона.
-Ти не бачиш, що ця сукня занадто коротка? Я не хочу, щоб ти притягувала погляди інших чоловіків, – зізнався я.

Вона довго сперечалася і чинила опір, але потім одягла довгу сукню. Я, буває їй забороняю носити короткі речі, вона психує, а я вважаю, що маю рацію. Дівчина відверто має вбиратися тільки для свого хлопця.

Ми прийшли на вечірку, дівчина не розмовляла зі мною.
-Хвилинку уваги, – раптом сказала вона і почала знімати з себе сукню.
-Ти що робиш? – крикнув я. -Заспокойся.

Я не зміг її зупинити, вона зняла свою довгу сукню, під якою була синя коротка. Я був просто шокований. Яка ж це ганьба!

-Але це ще не все, – сказала дівчина. – Ми розлучаємося з тобою, я не хочу бути з людиною, яка мені постійно щось забороняє, це моє життя і моє тіло, я можу одягатися так, як я цього хочу! – Заявила вона.

-Ти серйозно? – Запитав я.
Після дня народження я спробував поговорити з нею, але вона просто пішла від мене. Сказала, що її терпець урвався, і нам з нею точно не по дорозі.

Ну і начхати! Знайду собі адекватну.