Сімейне життя Ганни й Руслана не складалося з першого ж дня.
Чоловік зненацька зрозумів, що його дружина зовсім не така, якою здавалася йому всі ці два роки…
Однак Руслан співставив всі фактори і зрозумів, що у всьому винна теща, яка щодня навідувалася до молодих! Після кожного її приходу Ганна змінювалася і виробляла щось таке, що чоловік вже не знав, що й робити.
Ось і сьогодні Руслана чекав сюрприз…
Дружина з порога приголомшила карколомною новиною:
– Я звільнилася з роботи!
– Чому?! – ахнув Руслан, який не пам’ятав, щоб Ганна скаржилася на начальника, чи важкі умови.
– Ми з мамою поговорили і вирішили, що жінка має бути хранителькою сімейного вогнища й займатися домом, щоб у ньому завжди були тепло й комфортно! – радісно сказала дівчина.
– А як же ж кредит на квартиру? – Руслан з розгубленим виглядом відійшов до стіни. – Як ми його оплачуватимемо?
– Працюй більше! – єхидно заявила Ганна. – Хто зрештою з нас чоловік?!
…З цього дня молода дружина засіла вдома. Руслан змирився з її вибором і став брати вечорами підробіток у таксі.
Однак невдовзі він зрозумів, що Ганна зовсім не збирається займатися господарством.
Чоловік повертався додому і бачив, що всюди брудно, на кухні немитий посуд, а вечеря не готова.
– Я вирішила зайнятися саморозвитком, – заявила дівчина, тільки-но Руслан завів розмову на цю тему.
– Знову теща була у нас, так?
– Так, приходила, але до чого тут мама? – Ганна закотила очі і посміхнулася. – Мені потрібні гроші, – несподівано додала вона.
– Навіщо?!
– Хочу пройти онлайн-курси, щоб змінити свій світогляд, я зовсім знудилася з тобою, – пробурчала дівчина, сідаючи в крісло. – Мені потрібна свобода.
– Іди і зароби на них, або у мами візьми! – роздратовано запропонував Руслан.
– Навіщо мені тоді ти, якщо я все маю робити сама?! – ображено вигукнула Ганна і побігла в кімнату.
Весь наступний день вона показово ігнорувала чоловіка, що дуже його засмучувало. Руслан вирішив відпроситися з роботи й приїхати з квітами, щоб спробувати налагодити стосунки з дружиною.
Він обережно відкрив двері своїм ключем, зайшов у коридор і застиг від несподіванки. Він побачив взуття своєї тещі!
Лариса Петрівна знову була в їхній квартирі і про щось емоційно говорила своїй дочці…
Руслан прислухався, що вона там таке каже, і просто не повірив своїм вухам!
– Звісно, тобі потрібна дитина, але не від нього, – категорично казала жінка. – Мене не влаштовує твій чоловік, тому вагітніти від нього точно не варто.
– Ти впевнена, мамо? – нерішуче перепитала Ганна.
– На всі сто відсотків! Він жадібний і не хоче тебе забезпечувати, – сказала Лариса Петрівна. – Подумай гарненько! Нащо тобі потрібен такий чоловік?
– Що ж тоді робити? – важко зітхнула дівчина.
– Треба народжувати від іншого! Я все придумала! – Лариса Петрівна захоплено потерла долоні. – На роботі я знайшла тобі хорошого батька для дитини. Високий, статний чоловік з блакитними очима. А найважливіший фактор це те, що він дуже любить свою маму! Твій недолугий о котрій годині зазвичай повертається з роботи?
– О сьомій, чи о восьмій, – Ганна глянула на годинник.
– Зроби завтра так, щоб він повернувся не раніше восьмої! – наказовим тоном сказала жінка.
– Як? – розвела руками дівчина.
– Нехай завтра після роботи заїде по продукти у магазин! Склади йому великий список, щоб довше там був, — захихотіла Лариса Петрівна. — А я о п’ятій годні приведу знайомитися до тебе Анатолія. Тільки ти на стіл щось приготуй. Хоча, ні, я сама приготую і вранці тобі занесу…
– Мені доведеться розлучитися з Русланом?
– Поки що не варто. Нехай він нічого не знає. Раптом у тебе з Анатолієм нічого не вийде. Хтось же ж має виховувати дитину, – строго промовила жінка.
– А якщо вийде? – з надією запитала Ганна.
– А якщо вийде, то ми не тільки поділимо квартиру Русланчика на трьох, а ще й зробимо, щоб він платив чужій дитині аліменти, – зайшлася в гучному сміху Лариса Петрівна.
Руслан, переживаючи, що жінки його почують, позадкував і тихенько вислизнув за двері.
Кілька годин чоловік їздив по місту, обдумуючи те, що почув.
Йому хотілося поїхати додому, заявити дружині, що він про все знає, а потім виставити Ганну за двері.
Однак через кілька годин він дійшов висновку, що це буде надто просто…
…Руслан повернувся додому, як нічого не було. Він ласкаво говорив з Ганною і чекав завтрашнього дня.
Вранці вона простягла йому великий список продуктів, який треба було купити на вечір, і чоловік зрозумів, що дружина підтримала план своєї матері.
Ледь відпрацювавши, він повернувся додому о шостій годині. Руслан відкрив двері своїм ключем і зайшов у квартиру.
Він почув жіночий сміх, що долинав зі спальні. Чоловік вихором пробігся по квартирі і заскочив у кімнату.
Ганна сиділа з незнайомим чоловіком на їхньому ліжку і награно сміялася.
Побачивши чоловіка, вона підскочила і почала поправляти свою сукню.
– Це не те, про що ти подумав! – почала виправдовуватися дівчина. – Анатолій працює з моєю мамою.
– Що він робить у нас?! – запитав Руслан.
– У гості зайшов.
– У нашу спальню?! Збирай свої речі! – сказав чоловік.
– Русланчику…
– Я чув твою розмову з матір’ю і знаю, що ти зібралася народжувати від цього мужика, а потім розлучитися зі мною і тягнути з мене аліменти! – не стримавшись, видав Руслан.
– Від мене народжувати? – Анатолій повільно підвівся з ліжка. – Ні, моя мати буде проти. Мені не потрібні діти, – додав він і вискочив геть зі спальні.
– Русланчику, вибач мені, будь ласка, – почала благати Ганна. – Я не хотіла, мені мама сказала…
– От і живи з мамою, раз ти у всьому її слухаєшся! – Руслан був непохитний у своєму рішенні.
Дві години Ганна вмовляла чоловіка передумати, але, усвідомивши, що нічого не можна змінити, вона зібрала свої речі.
– Мама мала рацію, ти безперспективний! Це не ти мене кидаєш, а я від тебе йду! – вигукнула дівчина і пішла з квартири…
Щоб не пропустити нові цікаві вам публікації, підписуйтесь на сторінку!Залишайте свої думки та емоції у коментарях, підтримайте вподобайками.
Чек на сто вісімдесят сім тисяч гривень лежав у внутрішній кишені піджака Віктора так буденно,…
Толік приїхав додому, до батька та матері. Мама одразу давай клопотати, на стіл накривати. Вона…
Каріна зателефонувала в середу ввечері -. не Альоша, а саме Каріна. - Ніно Павлівно, нам…
— Я не брала цей кредит! — вигукнула я в слухавку, дивлячись на екран ноутбука…
Анна стояла біля вікна своєї квартири, спостерігаючи, як дощ перетворює жовтневий вечір на розмиту акварель.…
Павло безцільно їздив по місту своєю машиною. Настрою не було зовсім. Додому йти не хотілося.…