Ми з Олексієм бачилися тільки по буднях, на вихідні він пропадав. Я багато разів питала чи не одружений він. Казав, що ні. А потім написав смс, що в нього дружина, а молодшій дитині тільки 8 місяців

Було це давно, у період важкого розлучення! Познайомилася з хлопцем, був він старший за мене років на 10 начебто, не пам’ятаю вже навіть. Доглядав, прогулянки, квіти, ресторанчики й поцілунки під місяцем біля під’їзду!

Мені подобалося увага його, тим більше розлучення давалося важко, то намагалася якось відволікти себе від думок про колишнього чоловіка, крім роботи, а працювала я тоді просто як кінь, майже цілодобово, але так мені було тоді легше.

Так ось цей хлопець – назвемо його Олексій, відразу майже сказав, що був одружений, що дружина його кинула, а ще й кинула і їх 8-річну дочку на нього. Через те, що ця розмова була практично на другому побаченні, і що буде з нашими відносинами далі ще невідомо, то я опустила цей факт.

Заміж я за нього тоді не збиралася, я тоді взагалі про заміжжя чути нічого не хотіла. Ну так от, в зв’язку з великим завантаженням у мене на роботі, то зустрічалися ми не кожен день, а точніше пару раз в тиждень. Але постійно листувалися в мережі й зідзвонювалися.

Все було добре, але мені не давав спати спокійно один момент, ми не зустрічалися з ним у вихідні й він не відповідав на дзвінки та повідомлення вечорами.

Я насторожилася і подумала, що щось тут не так. При наших зустрічах я його практично катувала – одружений він чи ні. Протягом 3.5 місяців я намагалася у нього з’ясувати. А він все говорив – ні, і що просто вечорами й у вихідні він проводить з дочкою. Інтимних відносин у нас не було, все побачення з поцілунками, бо я хотіла його вивести на чисту воду, а вже потім можна і ближчі відносини заводити.

Розв’язка відбулася на 23 лютого, він мені просто написав смс, що одружений і у нього 2 дітей, причому молодшому всього 8 місяців ще.

Як же я тоді плакала, я і злилася і лаялася, готова була його прибити, ну або хоча б плюнути в його нахабне і брехливе обличчя. Так мені стало прикро, мною просто покористувалися.

Відносини з мого боку з цим повідомленням закінчилися, хоча він дзвонив і писав ще, казав, що дружину не любить і т.д. Для мене тоді, і зараз, одружені залишаються під повною забороною, на рівні з кримінальними злочинами.

Історія майже цим і закінчилася, але десь через місяць мені стала докучати його дружина, і шукати його у мене, обзивала, ображала мене і писала щось типу – у дитини закінчилася каша і памперси тощо.

Для чого я це пишу? Так начиталася як дівчатка нахабно влазять в чужу сім’ю і ліжко, і не думають, що вони теж колись будуть дружинами, на руках з малюками. І все погане завжди повертається бумерангом з подвійною силою.

Та й до дружин таким питання: Наскільки себе годі й цінувати й не поважати, щоб писати й телефонувати передбачуваним коханкам, і намагатися повернути чоловіка в будинок.

Фу фу фуууу, як це низько і бридко, жінки (Дружини й коханки) де ваша гордість жіноча і самолюбство, заради чого так принижуватися? Цінуйте і любіть себе перш за все, і тільки потім мужиків !!!

Всім любові й щастя без обману і принижень !!! Образити нікого не хотіла, якщо що, вибачте.