Минеться скоро, може з’їла щось не те

Я розумію, що багато людей не зрозуміють мене. Хоча, можливо, знайдуться і ті, хто мислить розумно, думає про своїх дітей та онуків, а не лише про свої інтереси.

Я ніколи не очікувала, що вийду заміж за людину, у якого мати буде така – зовсім байдужа до своїх близьких людей.Як я розумію, сімейні цінності і традиції їй були не важливі ще відтоді, як вони одружилися з батьком мого чоловіка.

Вона навіть не намагалася зберегти сім’ю, коли її синові, моєму чоловікові, було зовсім мало років. Його батько пішов до іншої жінки, мабуть через байдужості своєї дружини, а вона його і не тримала, хоча б для того, щоб у сина був батько.

Так він і ріс – тільки під наглядом матері. Навіть бабусю він свою не пам’ятає – вона рідко до них приїжджала.Чесно кажучи, я дуже здивувалася, коли в перший раз побачила свою майбутню свекруху. Їй було тоді вже 46 років.

Ось уявіть: вибілене фарбою волосся, кілограм туші на віях і червона помада. І характер такої ж не подарунок. Нігті довгі і червоні, на каблучках бігає.

Ну в загальному може професія дає про себе знати, вона в салоні краси працює.Після нашого скромного весілля ми стали жити з мамою чоловіка. Але без теплих домашніх вечорів і спільного чаювання.

Вранці вона йшла на роботу, бо працює тільки до обіду, а в другій половині дня у неї завжди справи: то фітнес, то дівич-вечори, то вечірки, то майстер-класи якісь, то побачення.

Я запитала раз: «А ви не втомлюєтеся в свої роки так бігати?» Вона відповідає: «А які мої роки?». Удома майже не їсть – тільки кава з бутербродом на перекус.А через рік після весілля я дізналася, що чекаю дитину.

Якраз в свято, два роки тому. Мені недобре тоді було, я лежала, а гигоче з кумою на кухні.

Мій чоловік не зрозумів, що зі мною, кличе маму, а вона: «Нічого, минеться скоро, може з’їла щось не те!». А коли дізналася, що зі мною, якось розчаровано сказала: «Ну і не варто було!». Отака бабуся у нас.