На мій погляд, я переграла сестру чоловіка! Хотіла “людина” гидоту зробити, та не вийшло

До появи дитини ми вирішили доробити ремонт. Квартира дісталася чоловікові від бабусі, тож ми прожили там вже три роки.

За цей час встигли зробити спальню, вітальню, санвузол та передпокій. До третьої кімнати, майбутньої дитячої та до кухні, руки ніяк не доходили.

Я вийшла у відпустку до появи дитини. Спочатку займалася своїми справами, потім взялася за ремонт. Дитячу робітники робили під моїм чуйним керівництвом.

Потім я вибирала та купувала туди меблі, штори, іграшки, купувала одяг… Простежити за ремонтом на кухні я не встигла.

Єдине, що вдалося зробити для кухні, це вибрати стелю, розташування ламп в ній, шпалери та плитку. І мене відвезли до лікарні.

Лежачи в лікарні, я часу даремно не втрачала. Знайшла в інтернеті кухонний гарнітур, який ідеально вписався у простір. Ще поклала око на стіл та стільці.

Посилання надіслала чоловікові з точною вказівкою моделі кухні. Хлопці швидко поклали плитку, поклеїли шпалери та натягли стелю, буквально за чотири дні.

У нас вже з’явився малюк, коли чоловік виїхав за меблями. Їздив він не один, із сестрою та її чоловіком. Вони з ним напросилися, нібито хотіли щось для себе подивитися.

Наступного дня після поїздки, чоловік надіслав мені фото зібраної кухні. Я захопилася, не могла дочекатися, коли нас випишуть. Дочекалася, блін!

Я одразу помітила, що мені незручно. Я висока дівчина, тому скидала чоловікові посилання на кухню, де шафи для підлоги були б 830 міліметрів у висоту. Не полінувалася, взяла рулетку – 720 міліметрів! В іншому, кухня була та.

Я спитала у чоловіка, що за справи. На моєму посиланні були вказані інші розміри!

– Я хотів спершу ту взяти, але Аня сказала, що тобі буде незручно з високими шафами. Вона навіть показала на собі: підійшла, вдала, що щось ріже. Консультант із нею погодився. Я вирішив взяти нижчі.

Ну звісно, ​​Аня! Куди ж без неї! Я повністю впевнена, що вона це зробила спеціально. Лише доказів у мене немає. Вона ж знала, що нижча за мене на добрих п’ятнадцять сантиметрів?

І на чоловіка розлютилася. Людина мала посилання з точними розмірами! Хто просив займатися самодіяльністю?

Я знайшла вихід із ситуації: замінила невеликі чорні пластикові стандартні ніжки на п’ятнадцятисантиметрові сталеві, бронзового кольору. Водночас і ручки для шафок такого ж кольору купила. Вийшло стильно. І підлогу мити зручно.

Аня прийшла до нас у гості на так звані «оглядини», це коли малюка показують родичам. Першим її питанням було:

– Ну, як тобі кухня? Я допомогла братові! – і посміхнулася, стерво, так паскудненько.
Я провела її на кухню:

– Дивись! Сама вигадала так зробити! Гарно? Ніжки високі, шафи, ніби на замовлення, прямо, як мені треба, зроблені! Дякую, Аня! Мій чоловік завжди може покластися на тебе!

Залишила Аню з її кислою міною на кухні й вирушила до гостей. На мій погляд, я її переграла. Хотіла “людина” гидоту зробити, та не вийшло!

На мою думку, з будь – якої ситуації є вихід, потрібно тільки поміркувати! Я маю рацію?