Пишу сюди на правах анонімності. Досить соромно таке писати під справжнім ім’ям. Якщо чесно, то не знаю, наскільки відвертою мені варто бути і якою має бути за обсягом історія.
Адже якщо я почну заглиблюватися в деталі, то можна розтягнути все це і на сотню сторінок. Постараюся тезисно без зайвих відступів, лірики та іншого марення.
Що маю на увазі? Досить дурну ситуацію: я розлучилася з колишнім, але продовжую стежити за його особистим життям. Продовжую моніторити його нові відносини. І як дитя радію, коли у них щось йде не так.
Навіщо мені це? Сама не знаю відповідь на це питання. Я точно вже не люблю колишнього, але його життя мене як і раніше хвилює.
Я в таємниці сподіваюся, що у нього не складеться з жодною з жінок, і він приповзе до мене. Я розумію, що цього не буде. Але чому б не пофантазувати?
Найбільше я засмутилася, коли дізналася, що колишній чоловік вже зробив пропозицію іншій жінці. Чому мене це повинно засмучувати? Чуже життя. Уже чужий мені чоловік … Що відбувається в його житті – його проблеми. Але я не можу не стежити за ним.
Завжди думала, що подібним маразмом хлопці страждають. Ну ніби ось, виговоритися. Якщо дасте пораду, як не цікавитися життям колишнього, то буду щиро вдячна. На зв’язку був анонім.
P. S. Мужик є, це можете не радити, не працює.
- Господине! Ви молоко продаєте? Нам ваші сусіди сказали. Віра Іванівна побачила молодого чоловіка, що…
— Ставай до плити, гості прокинулися і хочуть гарячого! — грубий поштовх у бік вирвав…
Ніна Петрівна добре пам'ятає день, коли їй довелося вирішувати долю чужої дитини. Була середа, чоловік…
— Льошо, ну ти серйозно? Знову ці твої «звіти до півночі»? — Альона стояла у…
Галя побачила світло у вікнах ще з повороту на путівець. Володя пригальмував, і вони обоє…
— Антоніно Степанівно, я попросив би вас вийти, — нотаріус закрив теку і подивився на…