Пишу сюди на правах анонімності. Досить соромно таке писати під справжнім ім’ям. Якщо чесно, то не знаю, наскільки відвертою мені варто бути і якою має бути за обсягом історія.
Адже якщо я почну заглиблюватися в деталі, то можна розтягнути все це і на сотню сторінок. Постараюся тезисно без зайвих відступів, лірики та іншого марення.
Що маю на увазі? Досить дурну ситуацію: я розлучилася з колишнім, але продовжую стежити за його особистим життям. Продовжую моніторити його нові відносини. І як дитя радію, коли у них щось йде не так.
Навіщо мені це? Сама не знаю відповідь на це питання. Я точно вже не люблю колишнього, але його життя мене як і раніше хвилює.
Я в таємниці сподіваюся, що у нього не складеться з жодною з жінок, і він приповзе до мене. Я розумію, що цього не буде. Але чому б не пофантазувати?
Найбільше я засмутилася, коли дізналася, що колишній чоловік вже зробив пропозицію іншій жінці. Чому мене це повинно засмучувати? Чуже життя. Уже чужий мені чоловік … Що відбувається в його житті – його проблеми. Але я не можу не стежити за ним.
Завжди думала, що подібним маразмом хлопці страждають. Ну ніби ось, виговоритися. Якщо дасте пораду, як не цікавитися життям колишнього, то буду щиро вдячна. На зв’язку був анонім.
P. S. Мужик є, це можете не радити, не працює.
Раніше Олена завжди чекала два свята. Свій день народження і Новий рік. У цих святах…
Ліля швидко складала продукти на касі в сумки, готуючись нести їх кілька зупинок. Можна було…
Рівно о шостій годині Ганна зайшла в квартиру. -Доню, привіт! – з кухні визирнула мама.…
Оксана стояла біля старої хвіртки й дивилася на двір, у якому виросла. Тут усе було…
- Юля, ти хоч розумієш, як це виглядає збоку? Сусіди запитують, чому онуки на всі…
- Ти вже купила мамі подарунок? – Кирило навіть не привітався, одразу перейшов до справи.…