На роботі зі мною почав загравати одружений начальник, він не зрадник, він хороший, просто ми закохалися. А тим часом у нам відділ прийшов молодий хлопець 26 років, теж заграє до мене. Було б правильно обрати вільного хлопця, але мене подобається одружений

Мені 24, Дімі 31. Він мій одружений начальник, працюю менш як рік. Діма почав проявляти якісь знаки уваги, дуже не очевидно, але я явно йому подобалася. Зараз все повільно, але вірно заходить далі.

Ми все більше спілкуємося після роботи, провели пару вихідних разом. Але він до останнього тримається “в рамках дружби”: дотики, погладжування рук, дражниться, жартує. Нарешті, пару тижнів тому зводив мене в кафе після роботи. Як джентльмен він все оплатив, проводив.

На прощання простягнув руку, ніби як для рукостискання, а потім різко притиснув до себе. А на цьому тижні взяв за руку і жартома вкусив за кисть.

Як підсумок, давно вже закохалася і регулярно віддаюся стражданням через кільце на його пальці. Розумію, що поступаю огидно стосовно його дружини, але нічого не можу з собою вдіяти.

Мене кидає з вогню та в полум’я. Як тільки я вирішую віддалитися, тут з’являється він, і все, я вже розтанула.

Тут до нас у відділ прийшов новий співробітник. 26 років, Ілля. Привабливий, веселий спортсмен. Постійно робить компліменти, фліртує, дарує солодощі в перервах. Мені завжди подобалися такі чоловіки, і доглядають, і розвеселять, і власну думку мають.

І тут я встаю на якомусь роздоріжжі. З одного боку одружений чоловік, якого люблю і з яким нарешті якісь зрушення. І з іншого боку вільний класний хлопець. І вся ця Санта-Барбара в одному відділі.

Намагаюся тримати нейтралітет, але й один, і другий помічають, як намагаюся догодити на два фронти.

З одного боку, я розумію, що Ілля – оптимальний варіант, щоб щось пробувати. Що ось зараз треба віддалятися від Діми й ставати на правильний шлях. Шлях, де в кінці мене не чекає суцільний морок у відносинах і постійні розбирання.

З іншого боку, я люблю Діму, ми проводимо позаробочий час в одній компанії, занадто багато спільних інтересів і зв’язків назбиралося. Та й взагалі, як це буде виглядати, коли постараюся віддалитися від нього на користь іншої людини?

Адже яким би зрадником Діма не був, він все-таки хороша людина. І ні, мені так здається не через закоханості, це дійсно так.

Вся ця проблема ускладнюється ще й тим, що я не вмію посилати людей. У дитинстві були проблеми з колективами. Насилу знаходила друзів. Зате зараз навпаки, надто душа компанії. Навчилася знаходити спільну мову з людьми. Всім можу сподобатися, а ось відшити не виходить. Ну ніяк просто. Хотілося б просити ради.

Розумію, що зараз всі порадять спробувати з Іллею. Це очевидно. Але, будь ласка, прошу вас, порадьте, як в такому випадку вирішити делікатну ситуацію на два фронти, щоб ні один, ні другий не постраждали (від ревнощів або ще чого). І це все при тому, що я починаю танути при розмові з Дімою кожен раз, як би не пручалася.