На відпочинку завела службовий роман. Тепер шкодую про те що обірвала всі звʼязки, адже стосунки з хлопцем зовсім змінилися

Завжди вважала, що курортний роман і нудьгувати за людиною, яку знаю всього тиждень — це точно вже не про мене, але зараз, як би мені не хотілося, переконуюсь у зворотному.

У мене є хлопець, із яким живемо вже разом 3 роки. Все почалося у липні. Початок моєї відпустки. Поїхали втрьох із подругами на відпочинок у Туреччину, на самому його початку познайомилася з хлопцем.

Відразу він почав виявляти до мене максимальний інтерес, я особливо не вдавалася в це все, просто були приємні його знаки уваги і те, що за мною доглядають. Він, до речі, військовий.

Так минув тиждень, бачилися майже щодня, гуляли, розмовляли з ним про все на світі, дуже розумний виявився у багатьох сферах. Якось зайшла розмова про наші подальші стосунки з ним, на що я сказала: «Давай не ускладнюватимемо, це лише відпочинок, і таке часто трапляється». Йому було не дуже приємно це чути.

В останній день мого перебування на морі, увечері, ми вирішили піти прогулятися (я, мабуть, знала чим це закінчиться, але скажу чесно, дуже хотіла). Пішли на місцевий пляж.

Сиділи на березі моря, дивилися на зірки, звично вже говорили на різні теми, він обійняв мене, все було максимально круто і тут ми поцілувалися, за весь час перший раз!

Звичайно за той вечір, який плавно перетік о 4 годині ранку, це був не єдиний поцілунок. Все було дуже емоційно, я давно так не кайфувала. Соромно, але не думала про свого хлопця жодного разу. Йому, про те, що в мене є юнак, я не сказала.

Розлучилися ми біля готелю на сумній ноті і без натяку з мого боку на подальше спілкування. Вночі ми ще трохи переписувалися, наступного дня я поїхала, а за кілька днів він відписався від мене в соцмережі і відписав мене від себе. Але пройшов майже місяць, а він все ще дивиться майже кожну мою історію в Інстаграм (так, я стала звертати увагу на це).

Я не знаю, може це лише через те, що все сталося на відпочинку в такій крутій атмосфері, і було дуже емоційно, але я сумую за ним. Дуже хочу з ним поговорити, розповісти як справи, але розумію, що він точно не напише та й навіщо. Стосунки, до речі, з моїм хлопцем у мене зараз стали холоднішими, певний відбиток є.

Якийсь дивний підвішений емоційний стан, не знаю, чи вилікує мене час і до чого взагалі все це призведе.