Наші почуття з чоловіком просто зникли. Я просто не знаю, як вчинити у цій ситуації правильніше

Напевно, у кожного в житті був такий момент, коли кохана людина переставала такою бути. Начебто все добре, і він не робить нічого поганого, але почуття вже не ті. Подібне трапилося і з нами. Відмінність лише в тому, що це у нас обопільно. Ми розлюбили одне одного і зовсім не розуміємо, як далі жити разом.

І ми розійшлися б, але проблема в тому, що ми вже в шлюбі, а на квартиру оформлена іпотека. Найцікавіше, що наше рішення, на відміну від наших однолітків, не було поспішним. До весілля ми знали одне одного близько п’яти років, і ще три прожили у шлюбі.

Прожити разом у сумі 8 років – це багато, як мені здається. Люди дізнаються більше одне про одного за цей час, і як партнер він мене повністю влаштовував. Однак одного дня все якось змінилося. Спочатку наші емоції просто зникли, а потім взагалі трансформувалися в якусь ненависть.

Я щиро не знаю з чим це пов’язано, адже донедавна, як мені здавалося, все було добре. Не було й натяку на те, що ми почнемо набридати одне одному так, що по черзі зніматимемо номери в готелях, аби не бачиться. І найцікавіше, що ми разом це зрозуміли.

У нас не було ні сварок, ні суперечок, ні скандалів. Рішення було настільки природним і обопільним, ніби ми йшли до нього весь цей час. Це дивно, бо всі мої подруги інші. Їм завжди були властиві у стосунках сварки та скандали.

Я намагалася дізнатися, що зі мною відбувається у моєї матері, але вона не змогла відповісти нічого розумного. Просто стверджувала, що з людьми так буває і цього не уникнути. Наче я й сама цього не знаю. Все-таки, коли я йшла до неї по пораду, я сподівалася отримати щось більше, ніж стандартну шаблонну фразу.

Просто в неї самої був тривалий шлюб. Вона має знати, що робити у таких випадках. Ну, хоча б вміти підтримати. Психотерапевт також не сказав нічого зрозумілого. Його відповіді, звичайно, були у рази розгорнутішими, ніж у матері.

Він пояснив нашу ситуацію з психологічного погляду. Правильніше навіть сказати, розклав усе по поличках. Проте жодних конкретних дій, щодо того, як цю проблему вирішити, він не дав. Та й чи намагався?

Може моя позиція спочатку неправильна. Можливо правильніше самостійно визначитися з рішенням, а не намагатиметься його знайти? Але це так важко. Набагато легше і правильніше, коли досвідчені люди підкажуть тобі, що робити. Як викладачі у ​​школах та вишах. Можна і без них, але з ними простіше та швидше.