– Насте, це що таке? – Вигукнув чоловік, показуючи їй документи. – А це мій сюрприз тобі, Владе! Ти ж любиш сюрпризи, ось і радуйся!

Настя сиділа за кухонним столом і прикидала, як розподілити аванс, що надійшов на карту. Перед нею лежав аркуш у клітинку, на якому було записано найнеобхідніші витрати.

Десять тисяч – це половина іпотеки, три – комунальні платежі, решта – на продукти на два тижні. Все. На лікування зуба, що нив уже кілька днів, знову викроїти не вдасться.

А із зарплати треба буде на іпотечний рахунок додати ще вісім тисяч, сплатити школу бальних танців для доньки, купити продукти на наступні два тижні. Якщо дадуть премію, то може вдасться сходити до стоматолога. І ще треба Каті осінні черевики купити.

Вони не завжди жили так. Проблеми почалися два роки тому, коли Влад змінив роботу. У старій фірмі він отримував нормально, але був дуже невдоволений ставленням начальника.

Тому коли приятель запропонував йому вакансію в іншій фірмі, причому з більшою зарплатою, чоловік, не роздумуючи, звільнився. Але на новому місці все виявилося не так райдужно.

– Уявляєш, Насте, а із зарплатою мене кинули. Обіцяли одне, а за фактом вийшло зовсім інше. Навіть менше, ніж там, де я працював раніше. До того ж попередили, що можуть у вихідні викликати, якщо якийсь форс-мажор.

– А якщо назад повернутись? – Запитала дружина.

– Скажеш також – хто мене там чекає?

– А якщо пошукати щось інше?

– Настя. Ти чула таке слово – “криза”? – посміхнувся Влад. – Тепер головне, щоб звідси не вигнали. Подейкують, що може бути так звана оптимізація. Так що сидимо рівно і не сіпаємося.

– І що тепер робити? – Запитала Настя.

– Затягнути паски. Акуратніше з грошима обходься, не розтринькуй на всякі дурниці. Готуй економніше, – відповів чоловік.

Настя заощаджувала. Фрукти тепер купувалися тільки для восьмирічної Каті, салати робилися лише із сезонних овочів. Зваривши з курки бульйон для першої страви, м’ясо Настя використовувала для макаронів по-флотськи, начинок для млинців або пиріжків.

Вона відмовилася від обідів у кафе та кави виніс, брала щось на перекус із собою і заварювала на весь день каву в термосі.

За два роки вона так звикла до жорсткої економії, що, заходячи в крамницю, прямувала суворо до тих полиць, які були їй потрібні, не дивлячись, що стоїть на інших.

Найгірше було те, що Настя ніколи не знала скільки грошей зі своєї зарплати їй перекаже Влад. Чоловік стверджував, що переказує більше як половину:

– Не можу ж я тобі все до гривні віддати. Мені й на обід треба, і на бензин. Машину часто доводиться ремонтувати. Крім того, я ж маю право пару разів на місяць з хлопцями в барі посидіти? – Заявляв він.

– Ти можеш обіди, як і я, брати із собою. Адже у вас в кімнаті відпочинку є мікрохвильова піч – завжди розігріти зможеш, – говорила Настя.

– Як ти собі це уявляєш? Буду я разом з нашими тітками в обід у чергу до мікрохвильової печі стояти! – Відповів Влад.

А вчора чоловік прийшов із поганими новинами:

– Слухай, Насте, я цього місяця не зможу дати тобі грошей.

– Чому?

– Шеф учора всіх зібрав і сказав, що ми втратили двох великих замовників – вони пішли до конкурентів, тож тимчасово, на два-три місяці, нам виплачуватимуть голий оклад, а це третина звичайної зарплати. Мені цього тільки на обіди і бензин ледве вистачить. Так що ти втиснись ще трохи.

– Утиснутись ще? На три місяці? Нам що – на порожні макарони переходити?

– Ну, не знаю. Може, іпотеку ці три місяці не платити?

– Ти з глузду з’їхав! Та варто тільки один платіж пропустити, і далі все, як снігова куля, покотиться. Нам тоді взагалі з банком не розрахуватись! – обурилася Настя.

– Тоді позич у своїх батьків, – запропонував чоловік.

– А може, краще ти відмовишся від посиденьок з друзями та братимеш обіди з собою?

– Не будь дріб’язковою, Насте! Цим становище не виправиш, – відповів Влад.

Перерахувавши бюджет на наступний місяць, Настя зрозуміла, що є тільки один вихід: відмовитися від бальних танців – платити за заняття не було чим, купувати нову сукню для виступів та взуття, доньці було ні на що.

Настю непокоїло питання: як сказати про це Каті, яка займалася танцями із п’яти років. І потім: у неї лише цього року з’явився партнер – восьмирічний Денис. Виходить, що вони і його підведуть.

Настя взяла телефон, щоб зателефонувати мамі та попередити, що післязавтра вести Катю на танці не треба.

– А що сталося? Катюша занедужала? – Занепокоїлася мама.

– Ні. Ми змушені відмовитися від занять – у Влада проблеми із зарплатою, – пояснила Настя. – Ми не зможемо оплачувати заняття наступні два-три місяці.

– Катюша, напевно, сильно засмутилася? – Запитала мама.

– Вона ще не знає. Я їй сьогодні скажу.

– Не кажи поки що, батько вчора премію отримав. Я в нього спитаю, може, ми ці місяці сплатимо.

– Мамо, мені б не хотілося вас напружувати. Але нам більше ніде взяти грошей. Я й так уже беру додаткові зміни, позавчора головний лікар сказав, що мені лишилося тільки спати на роботі.

– Я тобі ввечері передзвоню, а ти не поспішай поки що Катю засмучувати.

Минуло ще два місяці. Якось Влад повернувся з роботи у відмінному настрої. Він прямо-таки весь світився.

– Що це з тобою? Сяєш, як начищений чобіт, – спитала Настя. – Невже зарплатню у повному обсязі дали?

– Ні, краще. Підійди сюди, – він покликав дружину до вікна.

Настя підійшла, глянула на засніжений двір і нічого не побачила.

– Не зрозуміла.

– Та ти дивися: бачиш прямо навпроти нашого під’їзду вишневу машину.

– Бачу. Ну і що?

– Моя! Ну, точніше, наша! – гордо повідомив Влад.

На паркуванні, сяючи під зимовим сонцем, стояв новий автомобіль.

– Ти, звичайно, вибач, але на які мані? – не витримала дружина.

– Накопичив, – відповів чоловік, посміхаючись.

– Ти ж казав, що вам зарплату затримують?

– Трохи схитрував, – зізнався чоловік. – У мене ще з тієї роботи були деякі накопичення. А коли сюди перейшов, то став із кожної зарплати рівно половину на окремий рахунок переказувати.

– Юрко тоді не обдурив – тут справді зарплати більші. Ось. Накопичив, свою розвалюху продав, а цю в салоні взяв. Нова, можна сказати, нецілована.

Влад був так захоплений своєю розповіддю, що не одразу помітив, як потемніло обличчя Насті.

– Ти хочеш сказати, що два роки ти мені віддавав лише чверть своєї зарплати? Другу чверть витрачав на себе коханого, а половину відкладав? – уточнила дружина.

– Так. Я тобі не говорив, бо ти була б проти. Зате дивись, яка у нас тепер є красуня!

– Тобто в той час, коли я продукти по акції вишукувала, обіди та вечері з сокири готувала, пігулками зубний біль глушила, ти весь цей час гроші на машину накопичував?

– За цей час наша дочка не з’їздила з класом на жодну екскурсію – я не могла виділити на це дві-три тисячі, останні два місяці школу танців для Каті оплачували мої батьки. А ти збирав?

– Насте, ти чого? Я ж не профукав ці гроші й не на коханку витратив, я для нас намагався! Я хотів тобі зробити сюрприз! – Вигукнув Влад.

– Сюрприз, кажеш? У тебе вийшло! – Сказала Настя.

Наступні два тижні ситуація у квартирі була напружена. Настя із чоловіком майже не розмовляла.

Катя, відчуваючи, що між батьками чорна кішка пробігла, більшу частину часу перебувала у своїй кімнаті.

– Настя, ну, годі вже дутися, – намагався помиритися з дружиною Влад.

Але вона дивилася немов крізь нього і мовчала.

А наприкінці другого тижня Влад отримав папери із суду: Настя подала одразу на розлучення, на поділ майна та на аліменти.

– Насте, це що таке? – Вигукнув чоловік, показуючи їй документи.

– А це мій сюрприз тобі, Владе! Ти ж любиш сюрпризи, ось і радуйся!

Аліменти призначили майже відразу – Настя почала отримувати ту ж чверть зарплати чоловіка, тільки тепер їй не треба було годувати його на ці гроші.

Розвели їх за два місяці. Квартиру продали, гроші поділили навпіл. Але найбільше Влад страждав від того, що його нову машину теж довелося продати та поділитися з колишньою дружиною.

Під час судових розглядів Настя з донькою жила у батьків, а потім на гроші, одержані в результаті розподілу майна, додавши ті кошти, які їй дали батьки, купила невелику двокімнатну квартиру у сусідньому будинку. Каті навіть школу не довелося міняти.

На роботі теж відбулися зміни: старша медсестра Клавдія Василівна пішла на пенсію і на її місце призначили Настю.

А Влад? – Запитаєте ви. Він винайняв собі однокімнатну квартиру, продовжує працювати в тій же фірмі й знову збирає на машину.

Ось такий сюрприз, шановні! А як би ви вчинили в цій ситуації? Пишіть свої думки в коментарях, ставте вподобайки.