Не можу знайти мотивацію для занять спортом

Ніяк не виходить правильно харчуватися і займатися спортом. Раз по раз пробую, але постійно зриваюся. Об’їдаюся солодким, навіть коли розумію, що сита, причому ніякого задоволення не отримую. Одного разу я вела здоровий спосіб життя протягом кількох місяців.

Тоді мотивація була такою: я хотіла бути здоровою, менше хворіти, бути більш привабливою для чоловіка, виносити здорову дитину. У мене навіть вийшло скинути пару кілограмів, і я відчувала себе красивою. Зараз у мене невелика зайва вага, одяг тисне, мені дуже соромно.

Але коли займатися, якщо я пізно ввечері приїжджаю додому? Здається, що, якщо я буду себе виснажувати, це буде ще одним проявом ненависті до себе, а як себе полюбити, я не знаю.

Тетяна, 26 років. Порада від психолога.
Тетяна, з якихось причин ви, по суті, саботуєте здоровий спосіб життя, щоб відчувати ненависть до себе. Як не парадоксально, це може бути більш знайомим, звичним і прийнятним для вас станом. Скинувши пару кілограмів, ви відчули себе красивою – значить, ваше ставлення до себе дуже нестабільно.

Припускаю, що ви провалюєтесь в негативні думки про себе, сформовані ще в дитинстві. Наше уявлення про себе створюється, коли нас оцінюють батьки або інші значущі для нас дорослі. Їх критичне ставлення руйнує нашу гідність. Будучи дітьми, ми не вміємо з цим справлятися.

Втім, батьки не винні: оцінюючи і критикуючи нас, вони самі могли перебувати в стані внутрішньої боротьби, відчувати болючі відчуття через своє минуле. Вони ставилися до себе негативно, і ми засвоїли цей показник.

У підсумку виросла дитина, яку всюди супроводжує жорсткий внутрішній критик. Він не дозволяє нам прийняти і полюбити себе. Це болісно, ​​але знайоме, ми зжилися з цим з дитинства. Однак цього тирана можна і потрібно потіснити – для цього ви самі для себе повинні стати жалісливою, співпереживати.