Не розумію, як рідна матір може так чинити з сином! В моїй голові це не вкладається

Брат і його дружина погодилися на все! Ключі одержали, речі перевезли. Наїзди, що квартира батьків, були рідко, але все ж таки були.

– Поталанило тобі з мамою, — якось сказав мені брат, — мізки не компостувала, гроші віддала й не лізла. А мені, язик не повертається мамі та татові навіть спасибі сказати! Якби не лізли до нас, сказав би.

За кілька років дружина двоюрідного брата була в положенні. Жили вони в студії, яку купили його батьки на гроші, які бабуся онукові в спадок залишила.

Все вигоду шукали, хоча не мали права розпоряджатися цими грошима. Ще й при купівлі, студію на себе записали!

Поряд з будинком все ще відбувалося активне будівництво. Треба було братові щось з цим робити! Але тут їм зненацька халява підвалила!

– Дарую вам студію! – розщедрився дядько на честь появи внука.

Двоюрідний брат став власником квартири! Ще й договір дарування дядько потай від дружини підкоригував!

Прибрав пункт про те, що в разі переходу обдарованого на той світ, майно до дарувальника не повертається.

Тітка про це дізналася вже після дарчої, так, мало волосся на голові не рвала від досади, як наче брат раніше за неї на той світ зібрався, а невістка все собі загарбає.

Студію подаровано, вже нічого не зробити! Почалися питання: що брат робитиме, якщо продавати надумає?

Пролунала пропозиція, що нехай мамі та татові грошенят підкине за шикарний подарунок! А якщо жити продовжать, то треба ремонт робити, дитячу зону виділити, тітка навіть колірну гаму підібрала.

– Здаватимемо, — розкрив плани двоюрідний брат, отримавши на руки документ про право власності. Житимемо у своїй іпотечній квартирі, студію здаватимемо! Ви й так нам стільки нервів з нею витратили!

– У якій своїй? Звідки у тебе своя взялася? Ти що, хамлюга, матір рідну дурити здумав? Бідненького з себе вдавав! Ще й на студію зазіхнув!

– Сорому в тебе ніякого немає! Я б теж її здавати могла, і грошики чималі отримувати! Повертай квартиру назад, покидьку! – репетувала тітка.

Брат у мене розумний. Коли його батьки почали будувати махінації зі спадщиною бабусі, то брат та його дружина порадилися, й вирішили брати іпотеку, бо зрозуміли, що грошиків їм не бачити, як своїх вух.

Взяли, купили житло, але нікому про це не сказали! Іпотечну квартиру здавали. Двокімнатна у них, куплена сім років тому.

Хрущовка, зате своя і в хорошому районі. Звичайно, для його батьків це виявилося великим “сюрпризом”!

Що розпочалося! Тітка за серце схопилася, дядько за тітку. Схаменулися, прийшли до тями, почали студію назад у власність вимагати.

– Ти що бабусі обіцяла? Ти і їй завжди кров пили, а тепер і мені нерви мотаєш! Це моя квартира!

– Вона куплена за мої гроші, які бабуся мені щедро залишила, а ти їх в обіхідок пустила, за власним розсудом! Ми її здаватимемо! Ваш онук виросте, йому подаруємо! – сказав брат.

Тітка ще довго обурювалася, але її ніхто не слухав. Дядька влаштовував той факт, що його онук матиме своє житло. Мовчання брата образило його батьків, але тут вони самі винні.

За останні два роки ціни на житло зросли майже у два рази. Тітка про це дізналася і знову порушила тему продажу студії, та поділу грошей.

Дядько пішов у неї на налигачі. Як же вона їм спокою бідним не дає? Так лохонутися!

У двоюрідного брата нещодавно друга дитина з’явилася. Брат працює, все заради сім’ї робить, від батьків відбивається, як може. Іпотека в нього ще не виплачена.

Тітка вигадала іншу схему наживи, вона згодна на менше – нехай їй дістаються гроші орендарів!

– А лайна мішок тобі не треба? — психанув брат, утомлений від загребущих рук.

Як підсумок, ігнор! Внуків дядько та тітка не бачать. Брат та його дружина не відповідають на дзвінки, та повідомлення. Я вважаю, що брат має рацію!

Якби не тітка, то дядько одразу віддав би гроші без жодних студій на його ім’я та подальших дарчих. Це тітці завжди більше за всіх треба.

Вона навіть лізла до мами, коли мама мені гроші віддала. Тітка пророкувала, що я гроші прогуляю.

Зараз вона скаржиться: у її сина двокімнатна, та студія, студію обманом отримав, заради жалюгідної студії рідних матір та батька послав.

Я за брата обома руками та ногами. Бабуся, хай земля їй буде пухом, ясно і неодноразово висловлювала свою волю.

Тітка до цих грошей не мала жодного відношення, але влізла і все зіпсувала. І зараз знову розбрат посіяла!

Не розумію, як рідна матір може так чинити з сином! В моїй голові це не вкладається! Чи ви схвалюєте поведінку тітки, чи засуджуєте її?