Невістка незадоволена тим, що їй доводиться за мною доглядати

Мені майже п’ятдесят років, нещодавно я перенесла тяжку операцію на нозі. Після повернення з лікарні мені був потрібен догляд, тому я попросила сина, щоб він приїжджав і допомагав мені. Але син не зміг, тому сказав, що приїжджатиме невістка.

– Мамо, я не можу, у мене робота, – почав він, – але до тебе приїжджатиме Тоня!
– Ти ж знаєш які у нас стосунки, синку.
– Знаю, але тобі все ж таки потрібна допомога, іншого варіанту немає.

У мене були дуже напружені стосунки з невісткою, мені не подобався її характер, а їй мій. Вона нетерпляча та запальна.

Син просив її ставитися шанобливіше до мене, але вона його не слухала. Тоня завжди була чимось незадоволена. І ось цього разу її невдоволення було написане у неї на обличчі.

– Ти якщо не хочеш допомагати мені, то не треба, – сказала я їй.
– Мене Рома попросив, йому я не можу відмовити.
– Добре, зроби мені перевʼязку і прибери у квартирі, – попросила я її.

Тоня важко зітхнула і взялася до роботи. Спочатку вона з горем навпіл перебинтувала мені ногу, все це не обійшлося без невтішних коментарів, потім вона почала мити підлогу. У цей час я лежала на дивані та спостерігала за нею.

Кожен її рух був наповнений роздратуванням. Вона різко пересувала меблі, жбурляла ганчірки. Робила все швидко, аби скоріше закінчити. Говорила про те, “який безлад я тут розвела”.

– Тоня, ти можеш прибиратися без зайвих слів, будь ласкава, – спокійно попросила я.
– Як можу, так і прибираю! Думаєте, мені подобається все це робити? – бурчала невістка.

– Іди тоді, я сама прибирання закінчу.
– Ага, а потім сину будете розповідати яка у вас погана невістка. Не треба!

Так, я часто скаржилася синові на невістку, але вона сама винна в цьому. Тоня не та невістка, про яку я мріяла. Я хотіла, щоб син узяв дівчину зі статусної сім’ї, а він узяв просту дівку з народу.

Тоня бачила, що я незадоволена вибором сина. Говорила, що вона не винна в тому, що мій син закохався в неї по вуха.

Невістка майже закінчила прибирання, і я згадала, що треба сходити до магазину та приготувати вечерю. Я сказала про це їй, і вона цокнула на весь будинок.

-Ви раніше сказати не могли? – Вирвалося в неї.

Я написала їй список продуктів і Тоня пішла в магазин. Повернулася вона теж незадоволена, з порога я почула її белькіт з приводу того, як їй все набридло. Я розуміла, що вона просто ще молода, дурна та егоїстична.

– Як мене дратує цей посуд! – кричала Тоня з кухні. -І чому я взагалі мушу вам готувати?
– Тоня, я не розумію чому мій син узяв тебе за дружину, – сказала я, насилу виходячи зі спальні.
– Тому, що кохає мене такою, яка я є!

– Дбати треба про старших, поважати батьків чоловіка, – сказала я їй.
– Хто б говорив! Ви самі не поважаєте мене з першого дня нашого знайомства. А тепер вимагаєте від мене кохання та ласки?

Тоня замовкла і почала готувати. Суп вийшов не дуже смачний, готувала вона нашвидкуруч. Невістка закінчила всі справи та поїхала. Я зателефонувала до сина і попросила, щоб Тоня більше не приїжджала до мене.

Я краще все сама робитиму, ніж вислуховувати її невдоволення. Вона всім своїм виглядом показує, як я їй набридаю. Не хоче дбати, то нехай не дбає. Шкода, що мені не пощастило зі невісткою.