Невістка підставляє мого сина і виставляє його в поганому світлі

Скільки вже живу, жодного разу не стикалася з подібним. Мій син три роки тому одружився з Євгенією. До весілля жодного разу в житті я її не бачила, попри те, що ми з сином завжди підтримували добрі стосунки, він мені про неї нічого до ладу навіть не розповідав. Та й після весілля бачилися ми дуже рідко.

Паша казав мені, що вони з Женею живуть дружно, не сваряться. Однак виявилося, що їхні стосунки — та ще загадка.

Все почалося з того, що ми з невісткою зустрілися, коли син попросив дружину сходити до магазину за продуктами.

Я в цей час теж виходила надвір у справах. Нещодавно вони переїхали до сусіднього будинку, тому ми стали бачитися частіше, особливо у парку чи продуктовому.

– Женю, вітаю! – Усміхнулася я їй.
– Добрий вечір! Як життя? — поцікавилася невістка, посміхнувшись мені у відповідь.

Ми по-дружньому завели розмову дорогою до магазину. Мене нічого не турбувало рівно до того моменту, як я не помітила величезних синців на руках дівчини. Дуже дивно, що я одразу не звернула на них уваги та помітила лише зараз.

– Що це з тобою? — стурбовано спитала я, малюючи в голові погані картинки. У мене була звичка накручувати себе без причини та, не з’ясувавши нічого, прокручувати в голові страшні події.

– Ой, та ви не хвилюйтесь! Я коли сумки з машини у квартиру тягла, зі сходів впала. Але нічого, просто відбулася парою ударів.

– Обережніше треба бути! Наступного разу попроси мого сина допомогти, якщо буде багато важких речей.

Дівчина якось по-дивному кивнула і загубилася в магазинних полицях, навіть не попрощавшись. Я ж купила те, що хотіла і поїхала додому, вже забувши про цю ситуацію. Тоді я нічого не з’ясовувала, про що потім пошкодувала.

Я почала підозрювати, що щось не так, тільки за три дні, коли ми з сином розмовляли телефоном.

– Як ви там? Все добре? Допомогти може чимось треба? — питала я його.
– Ні-ні, мамо. Все добре.
– Слухай, у Жені там все нормально Загоюються синці?
– Які саме? Вона у нас здорова начебто.

Тоді я вперше і зніяковіла, говорячи про це. Давши синові уточнення про важкі сумки та синці, я ще раз запитала, чи все в неї добре.
На це він мені відповів, що ніяких ударів у неї немає, і останнім часом Женя не підіймала нічого важкого, і тим більше не падала зі сходів.

Я не стала продовжувати цю тему, швидко змінивши її на іншу. Подумала тоді, може, вона йому просто нічого не сказала, ось він і не в курсі.

Однак наступний день став для мене величезним потрясінням. Прогулюючись парком, я зустріла своїх знайомих, які раз у раз косо на мене поглядали, поки я не підійшла до них ближче.

Коли ми з жінками привіталися, то почали розмовляти про всякі дрібниці: побутові справи, погоду і про всяке таке подібне. Несподівано одна з жінок мене запитала:

– Людо, що там у сина твого відбувається?
– Та все гаразд у них, чому ти питаєш?
– Це точно? По всьому подвір’ю ходять чутки, що вони лаються постійно, он, дівка побита ходить.

Я посміхнулася, спробувавши пояснити їм, що сталася якась помилка і моя невістка просто трохи незграбна.

– Чого ж вона сама тоді ліворуч і праворуч усім розповідає, що на неї вдома руку піймають? Моя донька ж з нею добре спілкується, то вона мені й розповіла по секрету.

Цих людей я знаю давно, і ні їхні діти, ні вони самі ніколи б не стали брехати про подібні речі. Мене почало напружувати те, що відбувається, навіть з огляду на те, що я зовсім не знаю ситуації.

Того дня я вирушила додому до мого сина та Жені, щоб все дізнатися і з’ясувати, брешуть сусідки чи сама Женька.

Як тільки я увійшла до квартири, дівчина зустріла мене на порозі аж ніяк не люб’язно. Мені здалося, що вона зовсім не була рада моєму приходу.
– Женя, хто там? – пролунав голос мого сина з іншої кімнати.

– Мама прийшла, іди сюди. Ви проходите, просто відвідати прийшли чи щось хотіли? — трохи посміхаючись, питала вона.

Коли я заїкнулася про почуте від знайомих, дівчина вже повністю змінилася в обличчі. Ми почали розбирати ситуацію прямо на порозі. Я почала розповідати синові, на що Женя казала, що я нахабно його обманюю.

Розумієте, вона не намагалася виправдатися, мовляв, усе це непорозуміння, чи що людям все просто здається, а лише звинувачувала мене у брехні.

У результаті я не витримала і крикнула:
– Та ти сам візьми й перевір! – я нахабно схопила руку дівчини й підняла рукав її кофти.
– Що ви робите?! – обурилася Женя і відсахнулася від мене.

Мій син був здивований і не знав, які слова можна підібрати.

Дівчина ця відразу ж вигнала мене за поріг, і що було далі, я дізналася вже наступного ранку, коли син мені подзвонив і розповів, що Женя у всьому зізналася і вона дійсно малювала собі синці тінями, щоб створити про свого чоловіка погане враження в інших.

Її мета досі залишається загадкою, але мій син не збирався терпіти до себе таке ставлення, тому пішов до мене на кілька днів. Тепер ми з ним аже разом розмірковуємо, що могло стати причиною такого дивного та дурного вчинку невістки.

Є думки, що в неї якісь психічні розлади, нездорове бажання привернути до себе увагу будь-яким способом. Але ж як тепер сусідам в очі дивитись, не будемо ж ми усім розповідати як насправді все відбувалося. Та і взагалі як некрути це винос сміття із родини, соромно мені за мою невістку.