Ніколи не заглядала в телефон чоловіка, а тут обімліла

В цю ніч вона ніяк не могла заснути, крутилася з одного боку на інший. То фільм подивиться, то піде води вип’є. Але так толком і не спала. Чоловік солодко похропував на своїй подушці, а от вона зовсім не спала, от очей не могла зімкнути і все.

Тут телефон Михайла засвітився, вона б і не звернула увагу, але там красувався гарний такий, здоровенний смайлик з серцем. Почала перевіряти телефон, як скаженна нажимала на кнопки, продивлялася повідомлення і все таке більше нічого.

В результаті залізла в диктофон, а там хто б міг подумати, розмова з однією пані. Відкрилася скинуланула на всій телефон, щоб не збудити, пішла до туалету, слухає. Як виявилося її чоловік уже 5 тижнів не затримується на роботі тому що багато замовлень, а навпаки спішить раніше звільнитися, проаодить час з цією Інною.

Вона як стояла так і завмерла на місці. Отак з тим телефоном в руках побігла до чоловіка, збудила, запитує що це? Він спочатку щось намагався відбрехатися а потім і зовсім штовхнув її і пішов на вулицю. Вона не могла бігти за ним, бо спали малі діти. 

Єдине що встигла крикнути що якщо ідеш то це назавжди. Але він і оком мабуть не моргнув. Потім були дзвінки, багато, вона плакала, кричала вила. О 5 ранку подзвонила свекрусі і сказала щоб та заб рада свого синочка і його речі, привітала з новою невісткою.

Свекруха як змогла так і приїхала, Дарина була не в собі, била посуд, діти плакали, вона була в цілковитій істериці. Навечір почав дзвонити Михайло. Але вона бачити його не хотіла, не хотіла чути, знати про нього бодай щось.

Саме свекруха вмовила змінити гнів на милість. Михайло доводив що нічого такого, що по-дружньому допомагав жінці, бо вона бідна з дитиною на руках. А Дарина голосила ще більше, бо ж вона сама з їхніми дітьми цілодобово на руках, але їй ніхто не помагає, а чоловік чужим тіткам влаштувався чоловіком на годину.

Врешті Дарина здалася, вона надто сильно кохала його, тому під тиском і вибаченнями більше не змогла протистояти.

Тим не менш Михайло поклявся, що більше ніколи навіть не заговорить ні з ким так, щоб Дарина могла ревнувати і слово своє стримав. Вони прожили ще довге, щасливе життя, але до кінця днів не вірила чоловіку, хоча так його кохала.