Нині я у процесі продажу своєї кімнати у трикімнатній квартирі. Не хотіла цього робити, таки в цій квартирі живе мама і сестра з племінниками, але вони мене самі змусили

Нині я у процесі продажу своєї кімнати у трикімнатній квартирі. Не хотіла цього робити, таки в цій квартирі живе мама і сестра з племінниками, але вони мене самі змусили.

Приїжджаю я до рідної оселі, а тут, виявляється, мені місця більше немає. Без мого відома мою кімнату розкрили та заселили туди племінників, бо в кімнаті сестри їм місця не знайшлося.

Як би воно там знайшлося, якщо сестра привела туди свого нового чоловіка. Влаштувалася чудово, одним словом. А мама їм і слова не сказала.

На додаток ще й мене докоряла, що, мовляв, яка мені різниця, я все одно постійно по відрядженнях, а місяць-другий я можу і на кухні поспати. Ні, дякую.

Квартира взагалі належала бабусі. Вона нам її заповідала в рівних частка – мені, мамі та сестрі. Хоча сестра вже тоді була незадоволена, у неї двоє дітей, їй належить більше. Але не зрослося.

Квартира трикімнатна, якраз кожній по кімнаті. Сестрі віддали найбільшу, щоб їй з дітьми було де розвернутися.

Але проблеми все одно були постійно. Діти шаленіли, сестра за ними не стежила, їй не до того, вона вся була в стражданнях в особистому житті.

Мама ніколи в конфлікти не лізла, казала, що не хоче брати нічий бік. А ось я терпіти втомилася. Таке відчуття, що ми з мамою тут приживалки, яких добра сестра пустила з милосердя.

З прибиранням були конфлікти, за продуктами, з комуналки, та з будь-якого питання завжди були конфлікти. Сестра спокійно спілкуватися не вміє, одразу починає наїжджати.

Я запропонувала, щоб не жити у стані постійної війни, квартиру розміняти. Мамі однокімнатну, нам із сестрою гроші, самі влаштовуватимемося. Іпотеку взяли б.

Але мамі, як завжди, все одно, а сестра одразу в крик, як це вона буде з двома дітьми, адже грошей тільки на одну квартиру вистачить, а цього мало.

Вирішили, що якийсь час живемо разом, накопичуємо кожна собі на квартиру, а потім роз’їжджаємося. Умовно, за п’ять років вже мали б роз’їхатися.

Я вирішила поміняти роботу, тому що моя колишня прибутку не давала майже ніякого. Від зарплати до зарплати на морально-вольових тут не до накопичень.

Знайшла непогане місце, але там була особливість – треба було часто їздити у відрядження. Втомлювалась, звичайно, але зарплата усі незручності покривала.

Свою кімнату я в перший від’їзд не замикала, а дарма. Приїхала – у мене там без лад та купа речей, які звалила туди сестра.

– Тебе все одно дома немає, а мені треба десь речі зберігати. Ну, може, ще діти пограти заходили.

Наступного разу я поїхала на два місяці, а потім дорогою додому мене розвернули й відправили ще на два місяці у відрядження.

Я дзвонила мамі, дізнавалася, як справи, пересилала їй свою частину грошей за квартплату. Вона казала, що все нормально, сестра працює, вона сидить із дітьми, все чудово.

І ось повертаюся місяць тому додому. Моя кімната розкрита, там мої речі засунуті у кут, стоять дитячі ліжка, їхні комоди, усі іграшки.

Виявилося, що у сестри новий чоловік, який живе з нею, а діти в кімнаті заважають. Вона вирішила їх відселити до мене. І навіть не вважала за потрібне запитати.

– Ти ж тут не живеш до пуття, а у сестри діти підростають, їм своя кімната була потрібна, – розвела руками мама.

Але справа не в тому, що діти підростають, а в тому, що мужику явно не потрібні чужі діти, що мозолять очі. Ось подразник трохи далі й прибрали.

На мою претензію сама сестра заявила, що я зі своєю роботою завжди десь пропадаю, а в проміжок між поїздками можу пожити з племінниками чи на кухні.

Варіант такий собі, що той, що інший. Я виставила в коридор всі речі племінників, поставила замок, а через тиждень мої родички отримали повідомлення, що я пропоную їм викупити мою частку квартири.

Піднялася буря, сестра кричала, що в нас була домовленість, у неї зараз немає грошей, що потім вони цю квартиру взагалі ніколи не продадуть, якщо тут будуть чужі люди.

– Чи не соромно рідну квартиру на комуналку перетворювати? – Навіть мама голос подала.

А мені не соромно. Не викуплять вони – продам комусь іншому. Я, значить, крутитимусь і шукатиму гроші, а сестра буде жити на своє задоволення з усіма зручностями?

Мама їй із дітьми сидить, діти в окремій кімнаті живуть, а вона сама насолоджується життям із новим мужиком. Одна я не при справах.

Зараз поїхала у чергове відрядження. Сказала сестрі, що якщо знову відчинять двері, я викличу поліцію, і мені начхати, що далі буде.

Повернуся, підшукуватиму покупців. Мені на іпотеку грошей вистачить, а вони як хочуть.