Хочу Вам розповісти про незвичайний випадок, свідком якого я став.
Кілька років тому літнім днем я гуляв по місту. Забрів на відкритий ринок, де торгують овочами, фруктами та іншими товарами, і пішов безцільно світ за очі далі. І ось тут переді мною я побачив одну жінку похилого віку, яка щось кричала іншим людям. Спочатку здалося, що стався якийсь конфлікт, але потім стало зрозуміло, що вона кричить всім підряд. Мабуть, збожеволіла мадам на старості років, хоча бабусею її називати було ще рано. На вигляд їй було близько шістдесяти років. Я обігнав божевільну на перехресті і забув про цей випадок. Чогось надзвичайного в ньому, на перший погляд, не простежувалося. До того ж, мені вже доводилося не один раз бачити в нашому місті п’яного мужика, який на всю вулицю розмірковував про тяготи життя простого народу. Ну, буває, переклинює людей.
Однак вже на наступних вихідних я знову зіткнувся з цією жінкою на вулиці. Вона щось закричала, я обігнав її та двох дівчат, від чого ті навіть остовпіли. Так як я сам рухався їй назустріч, то в мене пострілів криків з її сторони не пролунало. І я спокійно розминувся з дамою.
Приблизно через місяць мені знову “пощастило” наштовхнутися на цю божевільну і знову на овочевому ринку. На цей раз я наздоганяв її ззаду. Мабуть, почувши мої кроки, жінка обернулася і раптом якимось дивним голосом вимовила в мою адресу: “Я тебе спотворю”. В її погляді не виднілося, ніякого божевілля, він був осмисленим. А ось інтонація, з якою прозвучала загроза, здалася якоюсь дивною. З’явилося враження, що ці слова вимовила зовсім не вона, а їх сказав той, хто … вселився в нещасну. Мене наче “осінило”, в чому полягає справжній секрет цієї божевільної. Я просто немов своїм нутром відчув ось це ось щось демонічне, що видало себе. Іншими словами, переді мною був не рядовий псих, а одержима.
Я обігнав цю даму і пішов своєю дорогою. Більше вона мені не зустрічалася.
Того вечора листопадовий дощ хльостав у вікна їхньої столичної квартири, наче хотів змити з фасаду…
Павло стояв на порозі своєї квартири, ніяк не наважуючись подзвонити у двері. Там, за дверима,…
– Таня! Ти? – гукнула Наталя Семенівна жінку у старому зеленому плащі. Вона була одягнена…
- Пані, не знаєте, автобус уже пішов? - до зупинки підбіг захеканий мужик. Саме мужик,…
Він брів нічним містом, сильно хитаючись, після прийняття доброї порції міцного. Куди забрів? Його це…
Їх завжди було троє, з дитячого садка. Смішно зізнатися, але в сорок два роки Ніна…