Ось і моя свекруха знайшла привід причепитися! Як ми сина спать вкладаємо не сподобалося їй

Ось і моя свекруха знайшла привід причепитися! Синові три роки, вечорами погано засинає: йому треба обійнятися, поцілуватися, почухати спинку, попити води, сходити до туалету, поїсти.

Вкладатися спати син не любить. Ми з чоловіком перепробували все, що можна. Вихід знайшли: включаємо колискові пісні на телефоні в режимі нон-стоп, він лежить, слухає, засинає.

За казками не засинав, що онлайн, що особисто мною чи чоловіком розказані. Тільки колискові пісні.

Приїхала якось свекруха в гості на два тижні, вона у відпустці, кожну відпустку до нас їздить, щоби з онуком побути.

Син бабусю знає, вони часто розмовляють телефоном, часто буває, що з відео. У нас з нею були чудові стосунки: вона ніколи раніше не лізла з порадами й не торкалася питань виховання дітей.

Свекрусі в дитячій постелили, розклали для неї крісло. У нас дві кімнати, дитяча та спальня, кухня маленька, там не передбачено місце для сну. Вона була в курсі, в яких умовах спатиме, не вперше в гостях.

Першого дня свекруха сама викупала онука, допомогла йому з вечірньою гігієною, виявила бажання почитати книжку на ніч.

Я їй книгу дала, але попередила, що засне дитина тільки при прослуховуванні колискових пісень.

– Ми ще подивимося! — з докором у голосі сказала вона, з натхненням відкриваючи книгу.

Ми з чоловіком побажали синові добраніч і пішли. Чоловік пішов на кухню, мити посуд після вечері, я – до спальні, щоб полежати та відпочити, день був дуже важким.

Хвилин за десять син закапризував, що не хоче книжку, а хоче пісеньки. Чоловік заглянув у дитячу, увімкнув улюблену збірку дитини на телефоні.

Він поклав телефон на тумбочку поруч із ліжком і покликав маму пити чай. За мною чоловік теж заглянув, я не відмовилася від чаю.

– Привчили! — свекруха почала розорятися, коли ми зібралися за столом. Йому контакт з вами потрібен, мамин та тата голос, казки, а не телефон!

– Мамо, все нормально. Пісні співають професіонали, пісні хороші, добрі, багато з відомих мультфільмів. Підросте, казки читатимемо. Поки що нехай так буде.

– А чому мама мовчить? Соромно?
– Мені? Соромно? – я здивовано подивилася на свекруху.

– Сама б співала, коли він так колискові покохав! Сіла, та й співай!

– Я не люблю, коли мені вказують у моєму домі, — я трохи розлютилася, бо свекруха дійсно обрала надто наказний тон. І тим більше сама розберуся з тим, як мені укладати спати свою дитину!

Я відставила чашку з чаєм, побажала всім добраніч і пішла в спальню. Чоловік прийшов хвилин за п’ять, попросив вибачити його мамі за грубість.

Сказав, що сам не чекав, але профілактичну розмову провів, більше мама так не буде. Наступного дня свекруха не стала читати казку онукові.

Але несхвально поцокала язиком, коли я принесла до дитячої телефон з колисковими піснями. Більше ініціативу вона не виявляла, і взагалі перестала щось говорити з приводу пісень на ніч.

Ніби вона мовчала. Ні слова не говорила з приводу пісень та телефону, але весь її вигляд виражав ставлення до того, що відбувається: вона цокала, кривилася, мотала головою.

В іншому все було нормально: вона ходила гуляти з онуком, вдень з ним грала, кілька разів допомогла мені на кухні.

Чоловік вивіз маму в магазин, купив їй літній одяг та взуття. Ще вони удвох їздили у гості до старої подруги свекрухи, чоловік маму відвіз, сам у справах поїхав, потім забрав.

Свекруха поїхала. На прощання все-таки не стрималася, сказала, що настав час зав’язувати з телефоном, а то у нас дитина буде рости з ним у руках.

Поки я не встигла нічого відповісти, вона вийшла із квартири. Ну ось яка різниця? Колискові хоч гарними голосами співають, я б каркала так, що навряд чи дитина засинала б.

Я повністю впевнена, що якби в її молодості була можливість використовувати сучасні технології для догляду за дитиною, вона б ними користувалася!

Або все як завжди: у неї не було, вона страждала і все сама! І я тепер так повинна робити, чи що? Дурниця якась!