Ось коли мама хапне лиха, через свою економію, тоді до неї дійде! Брат має рацію, нам залишається тільки чекати

– Якби це була моя мама…

– То що? – Я перебила дружину брата. – Насильно змусила б вчасно лінзи міняти? Офтальмолога додому запросила б, щоб їй все популярно пояснив?

Дай мені спокій! У тебе є чоловік, йому мозок підривай. Якщо ти пам’ятаєш, це його мама теж! А мені спокій дайте! Більше на цю тему розмовляти не хочу. Ти мене зрозуміла?

Дзвінок скинула. Як вона мене дістала! І мати дістала. Одна, проблему не бачить, друга – на нерви діє!

Мама останніх десять років ходила в окулярах. Була в оптиці пів року тому, окуляри міняла, їй там дали у подарунок кілька одноденних контактних лінз.

Мама колись давно, коли майже всі контактні лінзи були товсті, пробувала, їй не сподобалося. А тут її вмовили, вона, там же в оптиці, їх приміряла. Їй сподобалося, тож вирішила окуляри закинути, носити лінзи.

Вийшла мама з їхньої оптики з коробкою лінз, які потрібно міняти щодня. З ранку поставила пару, увечері зняла, та викинула. Ніяких контейнерів та розчинів!

Дісталася мама додому, полізла в інтернет. Начиталася всякої нісенітниці! Їй в оптиці пояснювали, що лінзи різного часу носіння бувають: день, два тижні, місяць і так далі.

У чому різниця, теж пояснили: тонше, пористіше, більше кисень пропускають, тому носять їх один день. Але ж мама найрозумніша!

Побачила висловлювання якоїсь пані на форумі, що різниці взагалі немає, і вона одну пару щоденної заміни – тижнями носить, тільки на ніч у спеціальний розчин для лінз опускає!

Купила мама в аптеці розчин, і почала гроші на здоров’ї економити! Щоб було наочніше: ті п’ятнадцять пар, які вона купила в оптиці, мама досі не витратила.

Хоча вже пів року в лінзах ходить щодня. І це капець, пані та панове!

Коли мама похвалилася своєю винахідливістю, та озвучила суму, яку вона щомісяця економить, мені трохи погано не стало.

Навіть я, людина з ідеальним зором, знаю, що так робити не можна. Вилаяла маму за кепське ставлення до власних очей. І що у відповідь почула?

– Яйця курку не вчать! Сама знаю, що мені робити!

– Мамо, з такою «економією» ти скоро сліпою станеш! Ти хочеш цього? Ну, шкода тобі грошей, давай я тобі лінзи купувати буду? Оплата через інтернет, до тебе додому їх привозитимуть, навіть ходити нікуди не треба.

Мама гордо відмовилася. Вона все сама. І пообіцяла, що коли їй привезуть лінзи від мене, то вона їх змиє в унітаз. Вона ж доросла жінка, яка працює, сама може собі купити те, що їй необхідно!

Кілька днів ми листувалися. Я кидала їй посилання на різні статті, де доступно була описана шкода від подібного носіння лінз.

Кидала посилання на захворювання очей, які з’являються через неправильне носіння лінз. Мамі все було по барабану!

Я поговорила зі старшим братом, попросила його якось вплинути на маму. Він теж поговорив, його мама послала, брат умив руки.

Сказав, що коли мама перехворіє на якусь гидоту, тоді сама все зрозуміє, раз слів чути не хоче. Нам залишається лише чекати!

Ми з братом дали матері спокій. Справді, доросла людина! Їй пояснювали, оплату лінз пропонували. Якщо вона найрозумніша, то прапор їй у руки!

Хто й взяв близько до серця проблему з лінзами, це дружина брата. Вона сама зір коригує, тому ця тема для неї болюча. Швидше за все, брат дружину послав із її переживаннями за матір.

Не дуже далеко, але просто попросив не лізти. З мамою дружина брата розмову про шкоду підняла, але мама і від неї відкараскалася не м’якими виразами.

Більше лізти до мами дружина брата не ризикнула, зате вирішила діставати мене!

Повідомлення та дзвінки з вимогами потурбуватися про здоров’я маминих очей, почали мене дратувати відразу ж.

Що мені треба було зробити? Заявитися до мами додому, та стояти з нагайкою, щоб вона вчасно міняла лінзи?

“Якби це була моя мама”! Ну, була б! І так само, дружина брата, нічого б не зробила. Дорослу людину, яка вперлася і чути розумні поради не хоче, хрін переконаєш!

Ось коли мама хапне лиха, через свою економію, тоді до неї дійде! Брат має рацію, нам залишається тільки чекати!

Сподіваюся, дружина брата від мене відстане! Інакше, пошлю її якомога далі! Нормально розмовляти із нею я вже не можу! Як переконати недолугу матір припинити цю “економію”?