Дівчата допоможіть, будь ласка, взагалі заплуталася, що робити зовсім не знаю.
Почну з того, що мені 20 років. Я 2 роки зустрічалася з хлопцем, але той на мене просто тупо забивав. Він постійно у гаражі з друзями, а до мене ходив так: годині об 11 вечора прийде, поспить і зранку о 8 піде. Але я дуже його любила, він був першим моїм хлопцем, і я все йому прощала.
Я знаю що він мене любив, і любить найбільше на світі, але для нього завжди була важлива чужа думка, думка суспільства. Загалом ми розлучилися. Я почала зустрічатися з іншим хлопцем, і ми відразу почали жити разом.
Ось уже 3 місяці, як ми зʼїхалися, але нещодавно знову з’явився мій колишній. Постійно дзвонить пише, в коханні клянеться, весілля пропонує. А я взагалі не знаю що робити, я так заплуталася. Я наче загнана у глухий кут. Не буду приховувати, у мене і до колишнього почуття лишилися.
Але ж і з новим хлопцем все добре: я чекаю його додому, хочу бачити, готувати для нього, але щось заважає, а що сама не зрозумію. Ще у нового мама взагалі жах, яка жінка. Вона всіх ненавидить, всі у неї погані, дівчата всі легкої поведінки, друзі всі зрадники, а вона єдина хто бажає йому лише кращого.
До мене вона начебто ставитися непогано, але я знаю що за очі каже хлопцю, що нібито ми довго не зможемо бути разом. Мовляв, він зараз на ноги встане і ми розлучимося.
Розумієте, він добре отримує, і вона напевно вважає, що я з ним живу через гроші, але це не так. Я ніколи ні в кого нічого не прошу, та й не вмію. Так, ми харчуємося з його грошей і живемо на його кошти.
Дівчата, не можу більше. Не знаю, що робити, як бути? Якщо повертатися до колишнього я не знаю, як це зробити, допоможіть. Як мені розібратися в собі, я не можу, скоро збожеволію. Може варто залишити все як є?
– Таня! Ти? – гукнула Наталя Семенівна жінку у старому зеленому плащі. Вона була одягнена…
- Пані, не знаєте, автобус уже пішов? - до зупинки підбіг захеканий мужик. Саме мужик,…
Він брів нічним містом, сильно хитаючись, після прийняття доброї порції міцного. Куди забрів? Його це…
Їх завжди було троє, з дитячого садка. Смішно зізнатися, але в сорок два роки Ніна…
Ірина готувала вечерю і почула, як відчинилися вхідні двері. Чоловік мав прийти за дві години,…
– Та я не тільки бачити, я знати її не хочу! – Вигукнула Віра, коли…