Під час карантину я особливо подружився з дідусем, який живе по сусідству. Подарував йому свій старий, але ще робочий ноут. Налаштував інтернет. У мене роутер стояв якраз в кімнаті поруч з його квартирою. Стіни тонкі цегляні – сигнал пробиває відмінно.

Сісти на шию не вийшло. У 2020-му році пішов на працювати на відалений режим роботи повністю. Я і так працював вдома більшу частину часу, а після всім відомих подій став з’являтися в офісі якщо потрібен був фізичний доступ до серверів.

У ті дні став багато проводити часу на балконі, познайомився з усіма сусідами. Особливо подружився з дідусем, який живе по сусідству.

Подарував йому свій старий, але ще робочий ноут. Налаштував інтернет. У мене роутер стояв якраз в кімнаті поруч з його квартирою. Стіни тонкі цегляні – сигнал пробиває відмінно.

Показав, де можна дивитися радянські фільми. Дідусь виявився просунутим. Грав в ігри, навіть полуничку поглядав. Він іноді пригощав мене самогоном і сушеною рибою.

Приблизно місяць тому спілкуватися майже припинили. Сусідові стало погано – відвезли в лікарню. А тиждень тому він помер. Шкода діда, класний мужик був. Подружилися з ним. До сих пір не вистачає спілкування з ним.

У понеділок переробив інтернет вдома, роутер поміняв, всі паролі на вай-фай.

І вже ввечері в понеділок приходить чи син цього дідуся, чи то ще хтось, і в нахабній формі починає вимагати, щоб я йому полагодив інтернет. Мовляв, “поки я щось там йому зламав і тепер він не може інтернетом користуватися”.

Попросив його принести ноутбук – обіцяв подивитися, що з ним не так. І, коротше, ноутбук я забрав назад. Нічого всяким бидланам користуватися не своєю технікою.

У той же вечір прийшов дільничний розбиратися. Я показав коробку з-під ноута, гарантійний талон і чек з магазину на покупку (все в коробці лежало). Всі питання відпали.

Не розумію, чому не можна спілкуватися культурно ?! Навіщо вимагати щось, погрожувати? Я б з поваги до дідуся і інтернетом б поділився, якби нормально попросили.