Піддалася на вмовляння свекрухи та чоловіка, а тепер через це мало того, що зіпсувала стосунки з рідною сестрою, так ще й грошей їй залишилася винна

Моя сестра минулого року отримала цікаву пропозицію щодо роботи та поїхала за контрактом на чотири роки в іншу країну. При цьому в нашому місті в неї залишилася квартира, яку вона попросила мене доглядати. Квитанції сплачувати, стежити за трубами та іншими побутовими дрібницями.

Три місяці я чесно виконувала всі накази сестри. Грошей на оплату комуналки вона залишила, ми домовилися, що коли вони закінчаться, вона ще скине.

Квартиру вона здавати не хотіла, тому що їхала поспіхом і залишила багато своїх особистих речей, що явно здачі заважало. Але грошей сестра не потребувала, тому просто квартиру закрила, а мені залишила дублікат ключів.

Через три місяці свекруха завела розмову, що її племінниці з чоловіком і дитиною жити ніде, а потім попросила пустити їх у порожню квартиру сестри. Я відмовила, бо це не моя квартира, не мені розпоряджатися, а сестра точно була б проти. Але свекруха не відставала, умовляла, просила.

Племінниця у неї така гарна дівчинка, у квартирі все буде чудово, комуналку вони платитимуть, а мені не доведеться туди постійно їздити та перевіряти.
– Ми ж сім’я, треба допомогти дівчинці, вона у дуже складній ситуації, – тиснула на мене свекруха, а згодом до неї й чоловік приєднався.

Мене запевнили, що все буде в добре, а до приїзду сестри вони з’їдуть, залишивши по собі все в ідеальному стані. Я, дурепа, і погодилася. Свекруха заявила, що сама все триматиме на контролі, щоб я навіть не переживала з цього приводу.
– Ти й так вже сильно допомогла, про решту не турбуйся, я простежу.

Чому я повірила? Мабуть, дуже мені хотілося вірити в хороше. Але коли правда спливла, я виявилася поганою і для сестри, і для свекрухи.

Сестра приїхала раптово. Точніше, вона попередила за кілька днів, що приїде, але ніхто на це не чекав. Я кинулася до свекрухи.
– Ну, хто так робить? Вони навіть зібратися не встигнуть! Гаразд, вигадаю щось, – обурено сказала свекруха

Якось за чотири години до приїзду сестри у квартирі було наведено порядок, але по дрібних деталях було помітно, що все не так, як було перед її від’їздом. Я дуже сподівалася, що вона нічого не помітить. Одразу вона начебто і не помітила, але за два тижні прийшли квитанції, сестра глянула на лічильники та зрозуміла, що у квартирі хтось жив.

Почала мене розпитувати, а я не наважилася далі брехати та в усьому зізналася, за що отримала знатну лайку. Мало того, що пустила незрозуміло кого у її будинок, так ще й борги по комуналці утворилися.

– А що ти так на мене дивишся та тепер ображаєшся? Могла б і сама простежити, таки за квартиру ти відповідала, – сказала мені свекруха, коли я спитала, чому вона не розповіла мені про борги за комуналку.

Сестрі я казала, що все сплачую за квартиру, а з нею ми потім порахуємось. Порахувалися. Я віддала їй залишки грошей, які вона давала на комуналку, ще й виявилося, що винна їй пристойну суму.

Сестра на мене зла, грошей я їй винна, свекруха робить із себе скривджену, бо я на неї накричала, а чоловік каже, що не така вже й велика проблема, щоб наводити стільки галасу.

Хочеться згоріти від сорому перед сестрою. Гроші я їй віддам, сподіваюся, згодом вона пробачить мені. Зі свекрухою ж спілкуватися не хочу, з чоловіком, який не став на мій бік, також. Дурна ситуація вийшла.