Після приходу Сашка з армії ми з ним близько місяця зустрічалися. Я просто тягнулася до нього, а йому, як я вже зараз розумію, було потрібно розважитися після служби. Він гуляв з друзями, розважався, на мене серйозних видів не мав. А я іноді поводилася як ганчірка, хоча потрібно було проявити хоч якусь гордість

Ми почали дружити, коли я була в 6-му класі (12 років), він, назвемо його Сашком, на клас старше був. Перший раз, коли я побачила, що він дивиться на мене, дуже збентежилася і навіть розлютилася. Потім мені він сподобався, закохалася по вуха.

Він написав мені записку з пропозицією дружби, передав її через свого друга, я так само відповіла в записці згодою.

Зустрічалися в школі, на спортивних секціях, гуртках або на дитячих дискотеках, я весь час соромилася, практично не розмовляли. Але тягнуло мене до нього страшно. Я теж йому подобалася, це було видно.

Що зі мною сталося, дотепер не можу зрозуміти, але в класі 8-му зрадила Саші я. Чи то він мені набрид, то чи брат його був дуже цікавий і балакучий. Коротше почала дружити я з його двоюрідним братом.

«Дружба» тривала два тижні, після чого я зрозуміла, що я наробила, як я могла зрадити свого коханого, адже любила його одного.

Після цього кілька разів відновлювали з Сашею відносини, і це було здебільшого з моєї ініціативи. Як він мені потім говорив, після цього мого зрадницького вчинку він розчарувався в мені й охолов.

Знову починали ми дружити й в 9-му, і в 10-му, і в 11-му класі. І навіть коли я вчилася вже в інституті, а він в цей час служив в армії, я знову написала йому.

Після його приходу з армії ми з ним близько місяця зустрічалися. Я просто тягнулася до нього, а йому, як я вже зараз розумію, було потрібно розважитися після служби.

Він гуляв з друзями, розважався, на мене серйозних видів не мав. А я іноді поводилася як ганчірка, хоча потрібно було проявити хоч якусь гордість.

Але я не могла нічого з собою зробити, як він мені був потрібен!
Зараз зі мною інша людина. Таких почуттів, як до Сашка, не було, але я люблю свого чоловіка іншою любов’ю, більш зрілою.

Треба сказати, що Саша прекрасний був тільки в моїй голові. На ділі ж він може і хороший мужик, але тільки в колі своїх друзів. Ставленню до дівчини або дружини – не позаздриш. Його дружину мені шкода (знаю його сім’ю).

Він випиває, гуляє зі своїми друзями, характер не подарунок далеко. І згадати щось доброго в наших відносинах – нічого. А чому так він засів у моїй голові, незрозуміло.

Навіть зараз часто думаю про нього (мені вже 28), а сни такі, що пояснюють йому в любові або уві сні розумію, що люблю його без пам’яті. Ось така дивна перша любов моя.