Нарешті все пройшло. Усі жалобні заходи позаду. Можна повертатись додому. Олег поїхав ще п’ять днів тому, одразу після похорону, йому на роботу.
Оксана організувала поминки на дев’ятий день, потім прибрала у квартирі матері та поїхала додому.
З квартирантами, яким покійна мати здавала дві квартири, вона домовилася. До вступу в спадок ще пів року, а мешканці зняли на тривалий термін. Просто тепер гроші переказуватимуть їй.
Пізнього вечора Оксана вийшла з таксі та відчинила хвіртку. Під навісом стояла машина Тетяни, сестри Олега. Поруч ще одна, зовсім незнайома, нова. У хаті гриміла музика.
Оксана відчинила двері, компанія з шести людей сиділа за столом. Тетяна, Олег та ще дві пари, яких Оксана не знала.
Її чоловік ніжно обіймав яскраву білявку, яка вже була не твереза. Картина була неприємна. Рука чоловіка повзла все вище по нозі білявки, а вона сміялася.
Оксану ніхто не помітив, усі надто були захоплені один одним. Оксана розлютилася. У неї жалоба, а чоловік влаштував веселощі.
Поїхав на роботу, а сам відпочиває. І як це назвати? Вона швидко пройшла і вимкнула музику, всі схаменулися від тиші. Хтось почав галасувати, але швидко замовк.
‐ Оксано? А я на тебе ще не чекав.
– А я тобі написала. Бачу, що тобі не до мене.
– Ми просто покупку обмиваємо. Бачила на подвір’ї машина стоїть, ластівка. Давно про таку мріяв, а тепер можу собі дозволити, ми можемо собі тепер дозволити все!
– Ти виграв у лотерею, чи тебе підвищили до генерального директора? А може, ти став власником компанії?
– Оксано, не будь занудою, приєднуйся. Ввімкни музику, люди відпочивають.
– Пішли геть!
– Оксано! Ти у своєму розумі? Куди всі підуть? За кермо ніхто не сяде, і взагалі – це мій дім!
– Твій?
– Половина моя!
– Половина?
– Трохи менше.
‐ Трохи?
– Оксано!
– Твої тут лише речі, та ось цей телевізор!
– Навіщо ти ганьбиш мене перед друзями?
– Я не знаю твоїх друзів та подруг. Зараз же йдіть усі. Усі! І ти також. Викликайте таксі, у вас п’ять хвилин, – час пішов!
– Оксано, майже ніч надворі.
– А якби я сьогодні не приїхала? Ти спав би з цією? І давно ви святкуєте? Судячи з пляшок, пішов третій день, а може, п’ятий, чи шостий? Мені сусіди скажуть.
– Третій. Зараз усі підуть, завтра поговоримо.
– Може й поговоримо, але тільки не тут.
Гості зрозуміли, що їм більше нічого не світить, замовили таксі, але потім зрозуміли, що однієї машини мало.
– Я можу залишитись, я сестра господаря, – сказала Тетяна.
– Господар теж їде! – відповіла Оксана.
– Ти зовсім? Подумаєш, відпочив чоловік трохи. Йому ж жалобу по тещі не носити.
– Пішли! Усі! Геть!
***
– Оксано, поговорімо нормально, – Олег повернувся за два дні. – Вибач, погуляли ми, з ким не буває. Машину обмивали. Ти тільки глянь на неї.
– Нормальна машина, гарна, тільки на які гроші?
– Так у кредит, на перший внесок вистачило премії, а далі розрахуємось. Ми ж тепер багаті. Цілих три квартири!
– Цілих три квартири? Звідки таке багатство?
– То ж тещі більше немає, тепер все наше!
– Не тепер, а за пів року. Не наше, а моє!
– Яка різниця!
– Жодної. Збирай речі та їдь на своїй кредитній машині!
– Це ще чому?
– У мене мати пішла із життя, а ти в моєму домі влаштував свято! Я влаштовувала поминки, а ти святкував тут відхід тещі?
– Я просто обмив машину!
– А ще тому, що твоя блондинка виставила своє фото верхи на твоїй машині, зазирни, там і підпис прикольний, тобі сподобається.
– Виявляється ти її коханий зайчик? Вперед, зайчик, скачи на інший лужок, моркву по дорозі не загуби!
– Оксано! Які вульгарні думки!
– У мене думки, а в тебе справи! Іди! Я вже подала на розлучення.
– Оксано, так не можна! Я ж для нас намагався, машину купив.
– Купив у кредит! А платити зможеш? Ти стрибаєш із роботи на роботу! Ти точно зайчик!
***
Оксана розлучилася з Олегом.
Її свекруха перед розлученням влаштувала грандіозний скандал. Виявляється, Оксана меркантильна та жадібна.
А до зради Олега вона сама й довела, тож і пробачити повинна. Бідолашному зайчику кредит за машинку платити – грошей немає, з роботи його звільнили, а нової ще не знайшов.
Він же планував пізніше продати одну з квартир тещі та погасити все одразу. Не вийшло, – стрибнув не туди…
А ви що скажете з цього приводу? Залишайте свої думки в коментарях, ставте вподобайки!
Єлизаветі Петрівні було сімдесят три. Вона жила сама у маленькій квартирі на третьому поверсі старого…
– Знову? Кирило, тобі не здається, що ці перекази вже стали закономірністю? - Скривилася Олена,…
- Ти зрозумій, Андрію, дачу треба продавати прямо зараз. Поки батько зовсім з розуму не…
Витягнувши змучені ноги з робочих черевиків, Ніна нарешті відчула довгоочікуване полегшення. Весь день на пульті…
— У моєї сестри діти, тож дача для неї завжди відчинена. Твоєї думки тут ніхто…
Павло та Катерина сиділи на кухні та пили чай. Був суботній ранок. - Чим займемося…