Я побачила чоловіка сестри з іншою жінкою. Це сталося випадково, в торговому центрі, куди я прийшла у свій вихідний, щоб купити якісь речі та просто відпочити.
Нагулявшись крамничками, я вирішила випити кави та з’їсти що-небудь, а для цього обрала маленький столик у затишному куточку.
Сиділа, спостерігала на всі боки та тут побачила Толю, який підіймався ескалатором в обіймах з якоюсь пишногрудою дівчиною. Вони сміялися та обмінювалися легкими поцілунками, яких було цілком достатньо, щоб зрозуміти, які між ними стосунки.
Найнеприємніше було в тому, що моя сестра в цей час чекала його вдома, напевно смажила його улюблені млинці та охала, раз у раз хапаючись за величезний живіт, вона чекала близнюків.
Я набрала номер сестри.
– Привіт, Марійко. Ти як?
– Ой, та не питай. Скоріше б випустити цих футболістів на волю, сили вже немає.
– Ляж відпочинь, – зітхнула я, спостерігаючи, як Толік зі своєю подругою ховається за рогом.
– Та ти що! Скоро Толя прийде, я піцу для нього готую.
Ага, значить, не млинці, а піца, але суть залишилася незмінною. Поки її чоловік розважається, моя незграбна довірлива сестра забезпечує йому затишок.
– А ти що дзвониш? Щось трапилося?
– Ні, просто так, – збрехала я. – Хотіла дізнатися, як твої справи.
– Та все добре, – радісно повідомила Марійка, але я вже знала, що це не так.
– Гаразд, сестричко, я тобі подзвоню потім ще, – скинула дзвінок, а потім помчала слідом за чоловіком.
Я знайшла закохану пару не відразу і подумала, що вони вже пішли, але випадково помітила їх у салоні мобільного зв’язку.
Дівчина, стрибаючи від радості, крутила в руках новий телефон, а Толік оформлював покупку і сильно посміхався. Я підійшла і вирвала з рук його коханки дорогий гаджет.
– Привіт, зятю. Не очікував? І я теж! О, ти телефон жінці купив! Молодець який!
Толік, треба віддати йому належне, швидко взяв себе в руки, а ось дівчина кинулась від мене вбік.
– Ти все не так зрозуміла, – нахабно розтягнув губи в усмішці цей негідник. – Я просто допоміг колезі обрати телефон. Тож це подарунок не для Марійки.
Але я не збиралася здаватися:
– Ось тільки не треба мені заливати! Я бачила, як ви цілувалися! Як тобі не соромно взагалі?
Толік схопив мене за лікоть і витяг із салону, а потім зашипів прямо в обличчя:
– Це не твоя справа, зрозуміла? Так, я трохи погуляв, і що? Спробуй тільки розповісти Марії і якщо щось трапиться з дітьми, винна у всьому будеш ти!
Я була дуже на нього зла, але нічого вдіяти не могла, бо Марія ніколи не вирізнялася міцним здоров’ям. Не приведи Господь пологи почнуться раніше, я й справді собі цього ніколи не пробачу.
А ввечері мені зателефонувала Марійка і почала весело розповідати, який уважний і дбайливий у неї чоловік. Прийшов додому з квітами та її улюбленим тортом. Ось який молодець! Я тихенько зітхнула:
– Так, сестричка, здається, тобі й справді пощастило.
Що я ще могла сказати? Що торт купив на гроші, що залишилися від покупки телефону? Зрозуміло, я промовчала.
Близнюкам було три місяці, коли Марія дізналася про зраду Толіка. І все сталося банально: їй подзвонила та дівчина і сказала, що вже пів року спить з її чоловіком. А ще додала, що я в курсі всього.
Скандал, який влаштувала Марійка, був схожим на ураган. Сестра звинуватила у всьому не лише Толю, а й мене. Нам довелося викликати швидку допомогу і Маріку забрали до лікарні.
Молоко у неї перегоріло і малюків довелося перевести на штучне вигодовування. Толя, який не очікував такої реакції, сильно злякався і зумів вимолити прощення у дружини.
А от мене вона так і не вибачила. Не хоче ні бачити, ні розмовляти зі мною. І не розуміє, що другого виходу я просто не мала.
— Семенівно, ти що, не в курсі? — здивовано спитала сусідка. Марія Семенівна підняла розгублені…
Валя не пам’ятала, коли востаннє почувалася такою відпочилою. Її відрядження перенесли на кілька годин, і…
Тетяна любила свою дачу. Вона дісталася їй від батьків - ділянка, стара хата, яку вони…
Молода, дуже приваблива дівчина крутилася перед дзеркалом у спальні, приміряючи нову, щойно куплену сукню. Вона…
– Ні, це нісенітниця якась… Або непорозуміння, – прошепотів Паша собі під ніс... ...Він зміцнів…
– Ну що, Валюша, поїдеш сьогодні з подругами обирати сукню? – запитав Лев Захарович свою…